Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 березня 2025 року
у справі № 990/317/23[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо права позивача на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією у разі закриття провадження у справі
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій просив стягнути з ВРП на його користь невиплачену винагороду у розмірі 817 238,05 грн.
Касаційний адміністративний суд рішенням позовну заяву ОСОБА_1 задовольнив частково: стягнув з ВРП на його користь невиплачену винагороду члена ВРП у розмірі 658 986,07 грн, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Як установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , отримавши постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 990/99/22, звернувся 13.06.2023 [в межах строку, визначеного статтею 233 КЗпП, та з урахуванням положень пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП про його продовження на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), до 30.06.2023 (дата відміни карантину)] до суду загальної юрисдикції з позовом до ВРП про стягнення винагороди. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2023 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі № 761/21537/23, а ухвалою від 09.11.2023 провадження у справі було закрито у зв`язку з тим, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Звертає на себе увагу та обставина, що питання, чи підлягає справа за позовом ОСОБА_1 розгляду в порядку цивільного судочинства, було вирішено лише 09.11.2023, тоді як відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України воно мало бути вирішено на стадії відкриття провадження.
Тож ОСОБА_1 не мав процесуальної можливості звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, що у свою чергу (так само як і відмова у відкритті судом загальної юрисдикції провадження за його позовом) виключило б пропуск строку звернення з позовом до адміністративного суду.
ВИСНОВКИ: Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено, що у разі закриття провадження у справі судом першої інстанції позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Право на таке звернення передбачено лише у разі, якщо провадження у справі через непідсудність справи суду загальної юрисдикції закривається судом апеляційної або касаційної інстанції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура звільнення, оскарження рішень ВРП, стягнення заробітної плати, підсудність справ
