Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 квітня 2025 року
у справі № 320/8487/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов постановлення судом окремої ухвали
ФАБУЛА СПРАВИ
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національна поліція України, у якому просив:
- визнати протиправною і нечинною Главу 3 Розділу І Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція № 622);
- визнати протиправним і нечинним абзац другий Глави 4 Розділу І Інструкції № 622.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний адміністративний суд окремою ухвалою довів до відома Міністра внутрішніх справ України та Голови Національної поліції України про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування.
Суд апеляційної інстанції вказав на необхідність застосування правоохоронними органами Інструкції № 622, з урахуванням положень Постанова КМУ № 314, а саме, що до завершення дії воєнного стану та протягом 3 місяців після правоохоронний не має повноважень вимагати від суб`єкта господарювання отримання дозвільних документів.
ОЦІНКА СУДУ
Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, відповідно до частини першої статті 249 КАС України може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Суд також може постановити окрему ухвалу у разі:
- наявності підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина друга статті 249 КАС України);
- зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (частина третя статті 249 КАС України);
- допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення (частина восьма статті 249 КАС України).
Тобто, метою такого судового рішення є усунення суб'єктом владних повноважень причин і умов, що сприяли порушенню закону, ініціювання розгляду питання про відповідальність осіб, зокрема, дисциплінарну відповідальність адвокатів чи прокурорів, та доведення до судів нижчих інстанцій про істотні порушення норм матеріального або процесуального права.
Суд має право, а в умовах очевидних, умисних чи системних порушень - фактично правовий обов'язок постановити окрему ухвалу, в якій повинно бути чітко встановлено факт порушення суб'єктом владних повноважень або судом конкретної норми закону чи іншого нормативно-правового акта (стаття, пункт тощо) та в чому саме полягає порушення (частина четверта статті 249 КАС України).
Апеляційний адміністративний прийняв оскаржувану окрему ухвалу щодо процедурних порушень Сектору контролю за обігом зброї районного управління поліції Головного управління Національної поліції, що не було предметом спору, який вирішувався основним судовим рішенням.
Фактично окремою ухвалою суд апеляційної інстанції обмежив в умовах воєнного стану повноваження органів Національної поліції України у сфері дозвільної системи органів внутрішніх справ, визначені пунктом 21 статті 23 та статтею 31 Закону № 580-VIII, які надають поліції повноваження контролювати дотримання магазинами з продажу зброї, тирами правил зберігання та використання зброї, та статтею 39 Закону № 580-VIII щодо дозволу оглядати приміщення, вилучати предмети та опечатувати об`єкти в разі порушень, які загрожують громадській безпеці.
Таким чином, постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції необґрунтовано вийшов за межі предмета справи, визначені частиною другою статті 249 КАС України, оскільки наведені ним порушення не були предметом судового розгляду.
ВИСНОВКИ: окрема ухвала виноситься лише щодо обставин, які встановлені під час розгляду справи, є безспірними та не потребують додаткового доказування.
Предмет спору вирішується основним судовим рішенням, а окрема ухвала має допоміжну функцію - реагувати на супутні порушення процесуальних норм, зловживання правами чи недоліків в діяльності суб'єктів владних повноважень, які є очевидними, безспірно встановлені під час розгляду конкретного спору та прямо пов`язані з ним.
Постановлення окремої ухвали допустиме лише за умов, що такі обставини:
- встановлені судом без необхідності додаткового доказування поза межами досліджених доказів;
- свідчать про наявну або потенційну загрозу для правопорядку, суспільних інтересів чи прав та інтересів окремих осіб;
- виявлені у процесі безпосереднього розгляду спору по суті.
Суд зобов`язаний чітко обґрунтувати необхідність постановлення окремої ухвали, дотримуючись принципу пропорційності між виявленим порушенням та заходом реагування, з урахуванням усіх обставин справи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: вимоги до судових рішень, межі повноважень поліції, процесуальні порушення
