Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 травня 2025 року
у справі № 705/2043/14-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо умови застосування ст. 54 КПК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 засуджено за п.10 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років; за ч. 3 ст. 153 КК (в редакції 2014 року)до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років; за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду в частині призначеного покарання змінив. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_9 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 185 КК у зв`язку із закінченням строків давності та на підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень виключив покарання за ч. 1 ст.185 КК. Ухвалив вважати ОСОБА_9 засудженим за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, за ч. 3 ст. 153 КК (в редакції 2014 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років, на підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року зарахував ОСОБА_9 в строк відбування призначеного вироком покарання період його попереднього ув`язнення з 08 січня 2014 року по 10 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ст. 240 КПК з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, до участі в якому можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Разом із тим, у цьому кримінальному провадженні під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_9 перебував у статусі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, будь-яких клопотань про необхідність залучення йому захисника не заявляв, відповідно захисник йому не залучався, а тому посилання у касаційній скарзі на порушення вимог ч. 2 ст. 54 КПК під час проведення слідчого експерименту є необґрунтованим.
ВИСНОВКИ: положеннями ст. 54 КПК врегульовані питання відмови чи заміни конкретного захисника, який здійснює свою діяльність у конкретному кримінальному провадженні, тобто за умови, що такий захисник уже залучений до кримінального провадження для захисту підозрюваного, обвинуваченого.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальний статус захисника, слідчі дії, право на захист
