Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 липня 2025 року
у справі № 161/5741/21
Цивільна юрисдикція
Щодо визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, яка пред`явлена стороною (її правонаступниками)
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа - ОСОБА_2, про визнання пункту договору в частині недійсним і стягнення коштів.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
За результатами нового апеляційного розгляду, постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтею 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
Відповідно до частини третьої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. Ця норма є спеціальною стосовно частини першої статті 261 ЦК України і визначає особливості початку перебігу позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину, незалежно від того, чи було такий нікчемний правочин виконано повністю і яка зі сторін здійснила виконання.
Оскільки порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» допущено саме в момент укладення кредитного договору від 09 жовтня 2007 року, пункт 7.1 якого є нікчемним, саме з цього моменту розпочався строк позовної давності для вимог про застосування наслідків нікчемного правочину, однак з позовом позивачка звернулася у березні 2021 року.
ВИСНОВКИ: для визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (зокрема, абзац 1 частини першої статті 216 ЦК України, пункт 1 частини третьої статті 1212 ЦК України), яка пред`явлена стороною (її правонаступниками), належить застосовувати частину третю статті 261 ЦК України. Перебіг позовної давності за вимогою про застосування наслідків нікчемного правочину, яка пред`явлена стороною (її правонаступниками) такого правочину, пов`язується саме з початком виконання нікчемного правочину (першої дії), незалежно від того, чи було такий нікчемний правочин виконано повністю і яка зі сторін здійснила виконання. Початок перебігу стосується будь-яких наслідків нікчемного правочину.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила перебігу позовної давності, способи судового захисту, недійсність правочинів
