Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 червня 2025 року
у справі № 909/130/24
Господарська юрисдикція
Щодо заборони використання процедури банкрутства для виведення активів із-під санкцій та/або їх "обходу" стосовно осіб, пов'язаних з державою-агресором
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі про банкрутство ТОВ "Калушський трубний завод" до суду надійшло клопотання міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закриття провадження у частині кредиторських вимог Компанії "Полімерпайп Техолоджіс Лімітед" та ТОВ "Пайп Технолоджі".
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою задовольнив клопотання міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття провадження у справі про банкрутство в частині кредиторських вимог Компанії "Полімерпайп Техолоджіс Лімітед" та ТОВ "Пайп Технолоджі"
Постановою апеляційний господарський суд ухвалу господарського суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з'явилось із прийняттям Закону України "Про санкції" внаслідок збройної агресії щодо України.
Радою національної безпеки та оборони України приймаються рішення про обмежувальні заходи (санкції) щодо певних фізичних та юридичних осіб і таке рішення вводиться в дію відповідним указом Президента України.
Санкції як економічні обмежувальні заходи є лише тимчасовими обмеженнями, що стосуються здебільшого втручання у право власності особи та носять превентивний характер.
У підпункті 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації" від 03.03.2022 за № 187 (далі - Постанова КМУ № 187) зазначено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:
Виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором).
Отже, дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань, водночас не припиняє їх.
З моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в Постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов`язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
Положення Постанови КМУ № 187 у співвідношенні з положеннями КУзПБ щодо правил та наслідків звернення та визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство виключає можливість визнання за правилами цього Кодексу грошових вимог тих кредиторів, які є особами, пов'язаними прямо чи внаслідок умисно вчинених дій опосередковано із державою-агресором російською федерацією.
ВИСНОВКИ: приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх "обходу". Якщо особи, щодо яких вже застосовано, або ж вирішується питання про застосування санкцій, ініціюють, зокрема, провадження у справі про банкрутство з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх "обходу", то в такому разі відбувається використання провадження у справі про банкрутство не для захисту прав та інтересів сторін арбітражного спору, і судове рішення стосується відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: особливості процедур банкрутства, наслідки застосування санкцій, зміст кредиторських вимог