Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 лютого 2023 року
у справі № 522/7918/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо обставини, яка не може слугувати підставою або виключенням для продовження строку перебування іноземця на території України
ФАБУЛА СПРАВИ
Громадянин Ізраїлю ОСОБА_1 пред'явив позов до Головного управління державної міграційної служби України (далі - ГУ ДМС України), в якому просив суд скасувати рішення ГУ ДМС України про примусове повернення в країну походження громадянина Ізраїлю ОСОБА_1.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Процедуру продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначає Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №150 (далі - «Порядок №150»).
За правилами пункту 2 вказаного Порядку іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:
- протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в'їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;
- не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС;
- на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду за візою, оформленою до 11 вересня 2011 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку №150 строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули за короткостроковою візою, а також з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України, виконання службових обов`язків іноземним кореспондентом або представником іноземного засобу масової інформації тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в`їзду в Україну. До короткострокових віз прирівнюються візи типу С-2, С-3, Б, Л, М, Н, Р, Г, К, Т, П-1, ОП і П-2, оформлені до 11 вересня 2011 р. (до закінчення строку їх дії).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є громадянином Ізраїлю та з 15 листопада 2021 року перебуває на території України у законний спосіб.
Між тим, законодавством України передбачено, що строк перебування іноземця на території України обмежений, а саме: не більш як 90 днів протягом 180 днів.
Тому, органом міграційного контролю 7 червня 2022 року було прийнято рішення про примусове повернення ОСОБА_1 в країну походження, а саме: до Ізраїлю.
В основу своїх доводів про можливість перебування на території України поза вказаним строком позивач покладає те, що наприкінці строку законного перебування на території України, а саме: 10 лютого 2022 року, він захворів на COVID-19, тож вимушений був лікуватись і перебувати не менш як 14 днів на самоізоляції.
ВИСНОВКИ: стосовно доводів позивача про перебування у фактичних шлюбних відносинах з громадянкою України, яка чекає від нього дитину, указана обставина не може слугувати підставою або виключенням для продовження строку перебування позивача на території України понад 180 днів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави перебування у країні, обов'язки іноземця, легалізація іноземця
