Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 вересня 2025 року
у справі № 990/413/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо заборони учасникам кваліфікаційного іспиту на посаду судді мати в розпорядженні недозволене джерело інформації
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС;
- зобов'язати ВККС поновити його участь у конкурсі на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням в задоволенні позову відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Аналіз приписів Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24), дозволяє констатувати, що ВККС наділена повноваженням на будь-якому етапі визнати кандидата таким, що не склав кваліфікаційний іспит, у разі допущення цим кандидатом порушення порядку складення іспиту, що рішенням Комісії визнано істотним.
За обставинами цієї справи, об'єктивна сторона порушення, яке ВККС поставила за провину позивачу (порушення підпункту 4.4.2.3 пункту 4.4 розділу IV Положення № 185/зп-24), пов`язана з виявленням у нього в кишені піджака під час проведення іспиту мобільного телефону, який позивач, якби він дотримувався правил складання іспиту, мав би покласти до призначеного для цього пакета.
Закріплені Положенням № 185/зп-24 правила про необхідність на час складання іспиту не лише вимкнути власні електронні пристрої (зокрема, мобільні телефони), а й помістити їх до спеціального наданого Комісією пакета є чіткими, зрозумілими та не допускають їх неоднозначного розуміння.
Факт перебування у позивача в кишені піджака мобільного телефону під час складання кваліфікаційного іспиту не потребує доказування, оскільки визнається учасниками справи й підтверджується змістом Протоколу та відеозаписом прямої трансляції проведення іспиту, розміщеним у відкритому доступі на каналі Комісії в мережі «YouTube».
Істотність порушення порядку складання іспиту, яке допустив позивач, Комісія мотивувала тим, що не може толерувати нехтування, зневажливе або недбале ставлення до цих правил, які чітко визначені в Положенні № 185/зп-24, наголошуючи, що авторитет судової влади та довіра до неї формуються залежно від персональної довіри до осіб, які обіймають посади суддів та становлять суддівський корпус, і важливості того, щоб кандидат на посаду судді не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки, яка може поставити під сумнів його відповідність вимогам, визначеним у статті 127 Конституції України та статті 69 Закону № 1402-VIII.
Щодо тверджень позивача про те, що він не користувався мобільним телефоном під час складання іспиту, слід зазначити, що в розглядуваній ситуації підтвердження факту використання як активної дії (списування) не має суттєвого значення
ВИСНОВКИ: вимогу щодо поміщення власних електронних пристроїв до спеціального пакета, наданого Комісією, слід розглядати в ширшому значенні, а саме як заборону учасникам іспиту мати в розпорядженні недозволене джерело інформації, тобто мати реальну фізичну змогу скористатись цим джерелом інформації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура добору суддів, процедура кваліфікаційного оцінювання, вимоги до кандидатів на посаду судді