Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 червня 2022 року
у справі № 904/6341/20
Господарська юрисдикція
Щодо розподілу судових витрат у разі скасування первісного судового рішення
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі за позовом ФОП до Приватного акціонерного товариства "Божедарівський елеватор", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватний виконавець Виконавчого округу, про відшкодування шкоди у розмірі 4307094,00 грн,на адресу апеляційного господарського суду від ПрАТ "Божедарівський елеватор" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (постанови), в якій відповідач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору в сумі 96909,61 грн, сплаченого ПрАТ "Божедарівський елеватор" за розгляд апеляційної скарги на рішення господарського суду.
Рішенням господарського суду позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ПрАТ "Божедарівський елеватор" на користь ФОП 4307094,00 грн матеріальної шкоди та витрати зі сплати судового збору в сумі 64606,41 грн.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Додатковою постановою апеляційного господарського суду стягнуто з ФОП на користь ПрАТ "Божедарівський елеватор" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 96909,62 грн.
ОЦІНКА СУДУ
Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення додаткової постанови щодо покладення судових витрат зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції на позивача у справі.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Із аналізу змісту ст. 244 ГПК України убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.
Отже, у випадку скасування первісного судового рішення за результатом вирішення спору по суті це є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього.
ВИСНОВКИ: Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування додаткової постанови апеляційного господарського суду у даній справі, оскільки відповідно до наведених вище приписів законодавства у даному випадку стороні, на користь якої ухвалене судове рішення правомірно здійснено відшкодування судового збору за рахунок іншої сторони спору.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: справляння судового збору, правила розподілу судових витрат, правова природа додаткового судового рішення
