Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 жовтня 2025 року
у справі № 2-643/11
Цивільна юрисдикція
Щодо наслідків внесення подання про видачу дубліката виконавчого листа у межах року після повернення останнього стягувачеві
Фабула справи: на виконанні у ВДВС перебував виконавчий лист про стягнення з боржниці на користь банку як стягувача кредитної заборгованості та судових витрат. Цей виконавчий лист неодноразово повертали стягувачеві з різних підстав. Востаннє державний виконавець повернув його через те, що внаслідок вжитих заходів було неможливо встановити боржника та його місце проживання. Державний виконавець надіслав постанову про повернення виконавчого документа й оригінал виконавчого листа на адресу стягувача, але останній їх не отримав. У зв`язку зі втратою цього оригіналу державний виконавець самостійно вніс до суду подання з проханням видати відповідний дублікат.
Суд першої інстанції постановив ухвалу, залишену без змін апеляційним судом, згідно з якою подання державного виконавця задовольнив - видав дублікат виконавчого листа. Суди обох інстанцій взяли до уваги аргументи державного виконавця. Виснували, що втрата оригіналу виконавчого листа є підставою для того, щоб видати його дублікат.
Мотивація касаційної скарги: боржниця вказує, що виконавчий лист треба було пред'явити протягом одного року з часу його видачі. А відповідний дублікат можна було видати лише до спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання або у разі поновлення цього строку судом. Державний виконавець не просив поновити йому пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Правова позиція Верховного Суду: на час відкриття виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачеві (постанова про «закінчення виконавчого провадження» на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV), звернення державного виконавця до суду із поданням і постановлення ухвали суду першої інстанції діяв Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).
Замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат (речення перше ч. 1 ст. 370 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення до суду із поданням про видачу дубліката виконавчого листа та розгляду справи у суді першої інстанції).
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші (ніж посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом (п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 606-XIV).
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загубили, вкрали, знищили або істотно пошкодили, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втратили.
Однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який треба обчислювати з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Заяву про видачу дубліката подає стягувач, якщо втратив оригінал стягувач. Якщо оригінал виконавчого документа втратив державний виконавець, то він звертається з поданням до суду.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII).
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на час набрання ним чинності).
Відповідно до пп. 17.4 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року, у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Висновки: не можна вважати пропущеним строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, якщо державний виконавець вніс подання про видачу дубліката цього листа у межах року після повернення останнього стягувачеві.
Ключові слова: примусове виконання судових рішень, судовий контроль, захист прав боржника, втрата виконавчого документа