Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 червня 2024 року
у справі № 757/26627/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо оцінки законності затримання
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначення ОСОБА_7 покарання і постановив свій, яким призначив засудженому покарання за ч. 2 ст. 307 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна. На підставі частин 1, 4 ст. 71 КК призначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
За ч. 1 ст. 208 КПК уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
- якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
- якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
- якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
- якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 КК.
ВИСНОВКИ: для оцінки законності затримання необхідно, зокрема встановити чи існували для цього підстави визначені у ст. 208 КПК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок затримання, законність запобіжних заходів, підстави затримання