Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 липня 2026 року
у справі № 991/10365/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо неможливості апеляційного оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою Вищого антикорупційного суду відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру або на особисте зобов`язання.
Цією ж ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_5. Продовжено строк дії обов`язків, покладених на нього, на два місяці, про що постановлено повідомити ОСОБА_5, роз'яснити йому, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, накладено грошове стягнення.
Крім того, задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою відмовила у відкритті провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_5 на вказане судове рішення на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті.
Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
ВИСНОВКИ: з матеріалів провадження убачається, що ухвалою Вищого антикорупційного суду, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру або на особисте зобов`язання. Цією ж ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Вказана ухвала відповідно до ст. 392 КПК України окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: предмет апеляційного оскарження, заходи забезпечення кримінального провадження, право на перегляд судових рішень
