Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 січня 2026 року
у справі № 301/3018/23[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності у сторони обвинувачення обов'язку надавати матеріали дізнання в прошитому та пронумерованому вигляді
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_11 визнано винуватим за ч. 1 ст. 389 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України ОСОБА_11 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
В протоколі про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 21 серпня 2023 року захисником ОСОБА_12 зазначено про те, що матеріали дізнання, які перелічені в протоколі за порядковими номерами від 1 до 122, надані йому для ознайомлення в непрошитому та непронумерованому вигляді, попри те, що в самому тексті протоколу, підписаному захисником, навпроти кожного порядкового номеру від 1 до 122 щодо певного документу, вказані і відповідні сторінки від 1 до 260, в складі загального обсягу наданих для ознайомлення матеріалів.
Сторона захисту не стверджує, що абиякий із документів, зазначених в протоколі від 21 серпня 2023 року, не був наданий захиснику для ознайомлення в складі відкритих матеріалів дізнання у процедурі, яка здійснювалась за правилами ст. 290 КПК.
За приписами ч. 9 ст. 290 КПК сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів, а не факту їх надання в прошитому та пронумерованому вигляді.
Вбачається в цьому провадженні, що сторона обвинувачення вжила всі можливі заходи для ознайомлення сторони захисту із матеріалами дізнання і забезпечила реальну можливість ознайомитись із його результатами, здобутими протягом усього часу провадження дізнання, мати достатній час і можливості для підготовки захисту і відповісти на них, згідно з принципом рівності сторін змагального процесу стороні захисту було надано розумну можливість представити свої аргументи за обставин, які відображені у матеріалах дізнання, здобутих стороною обвинувачення.
Небажання захисника письмово підтвердити протилежній стороні факт надання йому доступу до матеріалів дізнання, наданих дізнавачем за порядковими номерами від 1 до 122 на 260 сторінках, із зазначенням найменування таких матеріалів з причин, які не засновані на приписах кримінального процесуального закону, і не сприймаються як вагомі і переконливі, не може бути підґрунтям до того, щоб не допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Отже, відсутні законні та обґрунтовані підстави вважати, що суди не мали права допустити відомості, що містилися в документах, наданих стороні захисту, як докази винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального проступку.
ВИСНОВКИ: жодна норма процесуального закону не вимагає від сторони обвинувачення надавати матеріали дізнання в прошитому та пронумерованому вигляді.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок відкриття матеріалів дізнання, відкриття матеріалів іншій стороні, критерії допустимості доказів, досудове розслідування, доступ до матеріалів досудового розслідування, особливості закінчення дізнання
