Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 березня 2026 року
у справі № 712/11657/25
Кримінальна юрисдикція
Щодо порядку оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення або ж відмову у їх внесенні
ФАБУЛА СПРАВИ
До слідчого судді районного суду міста ОСОБА_10 в порядку статей 303, 304 КПК зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи окружної прокуратури у кримінальному провадженні та вимогою зобов'язати розглянути її клопотання відповідно до вимог ст. 220 КПК.
Ухвалою слідчого судді районного суду міста зазначену вище скаргу ОСОБА_10 залишено без задоволення, оскільки кримінальне провадження було закрито, про що прокурором надано витяг з ЄРДР.
Проте, згідно резолютивної частини цієї ж ухвали слідчого судді районного суду міста, постановленої в порядку ч. 2 ст. 376 КПК, скаргу ОСОБА_10 задоволено та ухвалено зобов'язати уповноважену особу районного управління поліції ГУНП в кримінальному провадженні розглянути клопотання ОСОБА_10 і прийняти процесуальне рішення у строки та відповідно до вимог кримінального процесуального закону, про що повідомити скаржника.
Надалі в порядку ст. 379 КПК ухвалою слідчого судді районного суду міста виправлено виявлену допущену очевидну помилку в резолютивній частині ухвали слідчого судді районного суду міста та викладено її у такій редакції: «Скаргу ОСОБА_10 на бездіяльність уповноваженої особи окружної прокуратури у кримінальному провадженні та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення».
Ухвалою апеляційного суду відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на постановлену в порядку ст. 379 КПК ухвалу слідчого судді районного суду міста відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частин 1, 3 ст. 379 КПК суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Вирішуючи питання про виправлення описки чи очевидних арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, тобто виправлення допущених описок чи очевидних арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цього рішення.
За змістом вказаних вище вимог процесуального закону резолютивна частина рішення суду, постановлена в порядку ч. 2 ст. 376 КПК, також може бути предметом перегляду за заявою про виправлення в ній описки або очевидної арифметичної помилки. При цьому внесення змін до резолютивної частини судового рішення в порядку ст. 379 КПК, які змінюють прийняте рішення по суті, є недопустимим.
Тлумачення положень частини 3 статті 379 КПК дає можливість зробити висновок про те, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень.
Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди взаємопов`язаний зі змістом судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.
ВИСНОВКИ: оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення або ж відмову у їх внесенні має здійснюватися в тому ж порядку, як і судового рішення щодо якого вирішувалось питання про виправлення.
Під час вирішення цього питання мають бути враховані обмеження права на оскарження судового рішення, передбачені КПК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: зміст судового рішення, предмет апеляційного оскарження, оскарження ухвал слідчого судді
