Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 квітня 2026 року
у справі № 761/16716/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо обов'язку суду апеляційної інстанції надати оцінку змісту апеляційної скарги з огляду на дотримання принципу поваги до людської гідності та доступ до правосуддя
ФАБУЛА СПРАВИ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою відмовив ОСОБА_6 у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, проте суддя Київського апеляційного суду ухвалою повернув її.
ОЦІНКА СУДУ
Суддя апеляційного суду ухвалою на підставі ч. 6 ст. 9, ст. 399 КПК повернув ОСОБА_6 апеляційну скаргу.
Свій висновок суддя суду апеляційної інстанції обґрунтував тим, що в поданій ОСОБА_6 апеляційній скарзі містяться образливі висловлювання на адресу слідчого судді (надання власної оцінки його розумовим здібностям, адекватності стану, в якому він постановив ухвалу, висновкам у судовому рішенні, які не можуть використовуватися як у процесуальних документах, так і у виступах учасників провадження), які свідчать про очевидну неповагу до честі та гідності слідчого судді, апарату суду з його боку, що у свою чергу суперечить загальним засадам та завданням кримінального провадження.
Колегія суддів уважає, що суддя апеляційного суду, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги обґрунтовано зазначив про наявність в апеляційній скарзі ОСОБА_6 таких висловлювань, які свідчать про очевидну неповагу до честі та гідності слідчого судді, апарату суду з його боку.
У розумінні Європейського суду з прав людини звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і в спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їх представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви.
Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначено ст. 396 КПК. Крім того, загальними вимогами до мови документа є: ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів, мовний етикет.
Тобто учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду й інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У тексті цих документів не повинні допускатися використання образливих та лайливих слів, символів, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. В іншому випадку це може свідчити про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документа. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.
КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.
За вимогами ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовлювати необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства.
ВИСНОВКИ: суд апеляційної інстанції повинен надати оцінку змісту скарги, дотримуючись таких засад кримінального провадження, як повага до людської гідності та доступ до правосуддя.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: обов'язки учасників справи, вимоги до процесуальних документів, принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами
