Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 квітня 2026 року
у справі № 352/953/22
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності в одного з подружжя права на компенсацію половини коштів, витрачених на проведення операції по ендопротезуванню іншого з подружжя
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
За змістом статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.
ВИСНОВКИ: щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення половини вартості коштів за проведення ОСОБА_2 операції з ендопротезування та реабілітаційне відновлення, суди також дійшли правильних по суті висновків про відмову у їх задоволенні.
Вказані медичні послуги були надані та оплачені під час перебування сторін у шлюбі та їх спільного проживання. Витратні матеріали, необхідні для отримання цих медичних послуг, були використані під час їх надання і повторне їх використання неможливе.
Відомості про те, що ОСОБА_1 заперечував проти проведення операції і реабілітаційного відновлення ОСОБА_2 після операції та/або наполягав на тому, що вона використала спільні кошти без його згоди, в матеріалах справи відсутні.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: майнові спори подружжя, спільна сумісна власність, правила поділу спільного майна
