Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 травня 2026 року
у справі № 624/892/23
Цивільна юрисдикція
Щодо виключень із загального правила, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню
ФАБУЛА СПРАВИ
АТ «Харківобленерго» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого позачергового авансу в рахунок майбутньої заробітної плати.
ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до АТ «Харківобленерго» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Рішенням суду першої інстанції первісний позов АТ «Харківобленерго» задоволено повністю; у задоволенні уточнених зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом (частина п`ята статті 12 ЦК України).
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (пункт 1 частини першої статті 1215 ЦК України).
Позивач за первісним позовом вважав, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню позачерговий аванс, виплачений в рахунок заробітної плати.
Суди міркували так, що позачерговий аванс, виплачений в рахунок заробітної плати, для відповідачки не є заробітною платою, а тому підлягає стягненню на підставі статті 1212 ЦК України.
Суди встановили, що спірні суми авансу були видані ОСОБА_1 в рахунок заробітної плати. Суди не звернули увагу, що позачерговий аванс виплачений відповідачці ОСОБА_1 саме в рахунок заробітної плати. Тобто фактично ця виплата виплачувалася працівнику роботодавцем як засіб до існування.
Суди не встановили наявності в платника грошових коштів рахункової помилки та недобросовісності набувача грошових коштів, які є заробітною платою, а тому помилково не застосували до спірних правовідносин положення статті 1215 ЦК України та зробили неправильний висновок про те, що вказані грошові кошти підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.
ВИСНОВКИ: у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум;
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кондикційні зобов'язання, принцип добросовісності, умови повернення заробітної плати
