Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 березня 2026 року
у справі № 456/6342/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо застосування ст. 69 КК України при реальній сукупності кримінальних правопорушень
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 і 3 ст. 307 КК та призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 307 КК у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 307 КПК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 і 3 ст. 307 КК та призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 307 КК у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 307 КПК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою сторони захисту апеляційний суд ухвалою змінив це рішення в частині призначеного покарання, пом`якшив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання за ч. 3 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожному окремо, покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна і відповідно до ст. 75 КК звільнив обох від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та поклав на них обов'язки, передбачені ст. 76 КК.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до положень ст. 69 КК за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
При цьому, частина перша цієї норми дає повноваження суду у виключних випадках призначити особі більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: 1) вони мають бути визнані судом такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 ст. 66 КК та 2) істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Ці обставини мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами кримінального правопорушення, поведінкою особи під час вчинення кримінального правопорушення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку кримінального правопорушення та/або небезпечність винуватої особи.
При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 ККі тих статей Особливої частини Кримінального кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів кримінального правопорушення, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Ці обставини у своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, що призначення особі навіть мінімального покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу за вчинене діяння було би явно суворим і несправедливим.
ВИСНОВКИ: як убачається з матеріалів провадження, в даному випадку мала місце реальна сукупність злочинів, а тому при застосуванні положень ст. 69 КК суд апеляційної інстанції повинен був відмежувати і зазначити, які саме обставини він враховує при застосуванні цієї норми окремо за кожний злочин.
Натомість суд апеляційної інстанції такого розмежування не зробив при застосуванні ст. 69 КК відносно двох окремих злочинів узяв до уваги одні й ті самі обставини не зазначивши у своєму рішенні, яким чином ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості кожного з вчинених злочинів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, множинність злочинів, обставини пом'якшення покарання
