Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 липня 2026 року
у справі № 160/9564/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо умови, за якої органи ДМС України з 24 лютого 2022 року можуть прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства від колишніх громадян російської федерації
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України (далі - ГУ ДМС України), відділу ГУ ДМС України і, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення відділу ГУ ДМС України, викладене в листі, яким відмовлено у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства; зобов'язати відділ ГУ ДМС України прийняти декларацію про відмову ОСОБА_1 від громадянства російської федерації (далі - рф).
Рішенням окружного адміністративного суду в позові відмовлено.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції, а позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ГУ ДМС зазначає, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення Закону України «Про громадянство України», так як позивачка набула громадянство України на загальних підставах і перелік випадків, за яких вона має право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства поза межами установленої законом процедури є вичерпним.
Указує, що наразі існує різна судова практика з порушеного питання, оскільки, вирішуючи такі спори за аналогічних обставин, суди відмовляють у задоволенні позову з тих підстав, що позивачами не надано доказів звернення до уповноважених органів (консульських установ) рф щодо припинення громадянства росії, а розрив Україною дипломатичних відносин з указаною країною не впливає на суть правовідносин між органом ДМС та позивачами. Отже, за Законом саме на ОСОБА_1 покладено обов`язок припинити іноземне громадянство та подати відповідні документи, за виключенням випадків, коли ці дії неможливо вчинити, за незалежних від іноземця причин, тому лише тоді останній має право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Правова позиція Верховного Суду: питанням, що належить вирішити в межах розгляду цієї справи судом касаційної інстанції, є: перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції положень абзацу 13 частини першої статті 1 «Про громадянство України» в частині зобов'язання органу ДМС прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства шляхом формування відповідного висновку.
Запроваджуючи інститут подання декларації про відмову від іноземного громадянства, законодавець в імперативному порядку, насамперед, зобов`язав іноземця, який звернувся із відповідною заявою до органу ДМС, протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України. Такі дії передбачають активну поведінку іноземця, спрямовану на безпосереднє самостійне вирішення питання щодо отримання ним документу про припинення громадянства (підданства) іншої держави.
Межі дії приписів абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про громадянство України» у спірних правовідносинах необхідно оцінювати, виходячи із оцінки активних дій іноземця, які ним вчинялися з дати набуття ним громадянства України, щодо отримання документа про припинення іноземного громадянства.
Після 24 лютого 2022 року, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства рф в Україні з огляду на припинення роботи його відділів на території України.
Проте особи, що мають бажання відмовитися від громадянства рф, не позбавлені права звернутися до дипломатичних представництв рф, що продовжують працювати поза межами України, в інших територіально наближених країнах, обравши будь-який зручний для них спосіб звернення. Тим більше, що питання нотаріального завірення документів для оформлення таких заяв в Україні наразі урегульоване, про що 08 серпня 2022 року Нотаріальною палатою видано інформаційний лист під назвою «Щодо засвідчення справжності підпису громадян держави-агресора рф на заявах про вихід з такого громадянства» відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719).
Як установлено судами у цій справі, у заяві про прийняття декларації ОСОБА_1 указала, що не встигла до 24 лютого 2022 року звернутися з таким питанням до дипломатичної установи рф та обґрунтувала свої вимоги саме припиненням їхньої роботи на території України через військовий стан, з посиланням на похилий вік та переїзд до доньки. Отже, позивачем не вчинялося жодних дій щодо припинення попереднього громадянства рф, що є порушенням процедури, визначеної законодавством.
Обставина незвернення ОСОБА_1 із заявою про відмову від громадянства рф унеможливлює висновок про виникнення у відповідача обов'язку розгляду та прийняття її декларації про відмову від громадянства рф.
За таких обставин, Верховний Суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання ГУ ДМС України прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства, лише з підстав відсутності у неї наразі можливості отримати документ про припинення громадянства рф.
Висновки: з 24 лютого 2022 року органи ДМС можуть прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства від колишніх громадян російської федерації, які набули громадянство України на загальних підставах до 24 лютого 2022 року за умови, якщо такі особи як до, так і після 24 лютого 2022 року вже безпосередньо зверталися до уповноваженого органу рф, з відповідною заявою, у якій виявили бажання припинити попереднє громадянство, проте не отримали інформації щодо вирішення їхньої заяви протягом строків її розгляду, що підтверджується доказами.
В інших випадках відсутні правові підстави для прийняття такої декларації у межах процедури, визначеної Законом України «Про громадянство України», установленої для оформлення громадянства.
Виключенням з цього правила є особи, які підпадають під дію Закону №1941-IX.
Ключові слова: міграційні спори, умови набуття громадянства, оскарження рішень ДМС
