Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 липня 2025 року
у справі № 160/6306/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі з підстави оскарження в іншому судовому провадженні підзаконного нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо застосування з 01.01.2025 при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 обмежень її розміру, передбачених статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» і постановою Кабінету міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1);
- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2025 виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування, згідно із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 року у справі №160/26853/23 без обмежень і понижуючих коефіцієнтів, передбачених статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та Постановою № 1.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено.
Під час апеляційного розгляду справи ГУ ПФУ подало клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання чинності рішенням у справі № 320/2229/25.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою задовольнив клопотання ГУ ПФУ та зупинив апеляційне провадження у справі №160/6306/25 до набрання законної сили судовим рішенням суду касаційної інстанції у справі №320/2229/25.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні відносини у цій справі виникли з приводу правового регулювання питань виплати позивачу пенсії у 2025 році в період воєнного стану, які врегульовані Постановою № 1, яка є предметом оскарження у справі № 320/2229/25, а тому наявні підстави для зупинення провадження у цій справі.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Водночас, за змістом частин першої-третьої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
ВИСНОВКИ: колегія суддів вважає, що розгляд цієї справи об`єктивно можливий без зупинення провадження у справі, оскільки у випадку встановлення того, що положення Постанови № 1 не відповідають нормам Конституції та законів України, суд вправі не застосовувати вказану Постанову № 1 навіть з урахуванням того, що станом на цей час вона є чинною, а отже відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі № 160/6306/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: пенсійні спори, оцінка нормативно-правового акта, зупинення судового провадження
