Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 липня 2026 року
у справі № 910/10837/25
Господарська юрисдикція
Щодо можливості залишення позову без розгляду у зв’язку зі зловживанням процесуальними правами на стадії підготовчого провадження
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Три О» звернулося до господарського суду з позовом до банківських установ про визнання недійсним консорціумного кредитного договору, стверджуючи, що цей договір не відповідає приписам статті 203 ЦК України.
Суд першої інстанції відкрив провадження у справі та у підготовчому засіданні постановив ухвалу про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 43 ГПК України, виснувавши, що подання ТОВ «Три О» численних процесуальних заяв в різних справах, що за своїм змістом суперечать одна одній, є свідченням зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що суперечить принципам добросовісності та правової визначеності.
Апеляційний господарський суд ухвалу про залишення позову Товариства без розгляду скасував та повернув справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду, виснувавши, зокрема, що визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами в розумінні пункту 3 частини другої статті 43 ГПК України із залишенням позовної заяви без розгляду на стадії підготовчого провадження, а не розгляду справи по суті, є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності сторін.
ОЦІНКА СУДУ
Системний аналіз приписів статей 177-185 ГПК України (статей 189-200 ЦПК України, статей 173-183 КАС України) в частині завдань і обсягів повноважень суду забезпечувати правильний, своєчасний і безперешкодний розгляд справи по суті, права і обов`язки сторін щодо остаточного формування власної позиції у справі засвідчує, що саме підготовче провадження слід вважати найбільш типовою стадією для застосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами.
Саме на цій стадії суд отримує можливість оцінити: реальність спору; наявність матеріально-правового інтересу; добросовісність процесуальної поведінки; взаємозв'язок між сторонами; штучність спору або фіктивність заявлених вимог.
Тому залишення позову без розгляду у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами найбільшою мірою відповідає функціональному призначенню саме підготовчого провадження як фільтра для припинення недобросовісних процесуальних дій.
Можливість саме такого завершення провадження у справі за результатами підготовчого засідання (постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду) передбачена частиною другою статті 185 ГПК України (частиною другою статті 200 ЦПК України, частиною другою статті 183 КАС України) і жодна норма процесуального закону не забороняє здійснити це з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 43 ГПК України, який кореспондується із пунктом 3 частини другої статті 44 ЦПК України та пунктом 3 частини другої статті 45 КАС України.
Водночас судам слід ураховувати, що залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження є допустимим лише тоді, коли ознаки зловживання мають очевидний, безсумнівний та процесуально встановлений характер.
Ключовою гарантією відповідності такого процесуального механізму попередження / припинення зловживання процесуальними правами принципам справедливого судочинства є не формальна можливість його застосування, а якість судового контролю за дотриманням критеріїв добросовісності, пропорційності та процесуальної рівноваги при застосуванні відповідного заходу запобігання зловживанню процесуальними правами.
ВИСНОВКИ: застосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 43 ГПК України, який кореспондується з пунктом 3 частини другої статті 44 ЦПК України та пунктом 3 частини другої статті 45 КАС України, можливе на стадії підготовчого провадження у справі, якщо саме на цій стадії судом встановлено ознаки недобросовісного використання процесуальних прав.
Застосування заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, є правом суду, а не його безумовним обов'язком. Реалізація цього повноваження не залежить від наявності відповідного клопотання учасника справи, оскільки суд має право реагувати на зловживання процесуальними правами з власної ініціативи.
Водночас таке реагування повинно здійснюватися лише за умов належного встановлення очевидної недобросовісності процесуальної поведінки та з дотриманням принципів пропорційності, справедливості та права особи на доступ до суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами, зміст підготовчого провадження, процесуальні повноваження суду
