Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 жовтня 2026 року
у справі № 991/4835/25
Цивільна юрисдикція
Щодо правових наслідків застосування конфіскації майна
ФАБУЛА СПРАВИ
До Вищого антикорупційного суду надійшов позов Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, третя особа - ТОВ «МДС-БУД», Товариство, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Рішенням Вищого антикорупційного суду позов задоволено.
Постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду рішення Вищого антикорупційного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 12 частини першої статті 346 ЦК України до підстав припинення права власності віднесено визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Згідно з частинами першою-третьою статті 292 ЦПК України активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд відповідно до статті 291 цього Кодексу визнає необґрунтованими частину активів, у дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.
Політико-правовий підхід допускає існування різних конструкцій конфіскації. Як наслідок, у світовій практиці сформувалося два різновиди конфіскації: проти особи (особиста конфіскація, in personam); проти речі (речова конфіскація, in rem).
Традиційно зазначені різновиди конфіскації розмежовуються:
- процедурою вилучення майна - конфіскація in personam застосовується в кримінальному судочинстві (або в тому, яке кваліфікується як кримінальне), а in rem - в цивільному судочинстві;
- стандартами доказування, які застосовуються - для конфіскації in personam має застосовуватися кримінально-правовий стандарт «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Натомість у конфіскації in rem використовується стандарт «баланс ймовірностей» (balance of probabilities).
ВИСНОВКИ: застосування конфіскації зумовлює настання, зокрема, таких правових наслідків як припинення інших (аніж право власності) цивільних прав. Оскільки конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно і набуття державою права власності, не залежить від прав попереднього власника, інші права (речові, зобов`язальні) стосовно майна, що конфісковане, повинні припинятися в результаті припинення права власності.
Таким чином, припинення права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки шляхом їх стягнення (конфіскації) як необґрунтованих активів на користь держави тягне за собою припинення речових прав ТОВ стосовно цих земельних ділянок майна, що конфісковане.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: цивільна конфіскація, перехід титулу до держави, наслідки конфіскації
