Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 січня 2019 року
у справі № 459/2793/14-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо відкриття матеріалів кримінального провадження
Фабула справи: вироком міського суду ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були визнані винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 і ч. 2 ст. 186 КК України й ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України відповідно, за обставин встановлених у цьому вироку.
Ухвалою апеляційного суду скарги прокурорів та захисника обвинуваченого ОСОБА_2 задоволено частково, вирок міського суду щодо ОСОБА_3 залишено без зміни, а щодо ОСОБА_2 - скасовано, кримінальне провадження щодо нього направлено на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Судом першої інстанції визнано ОСОБА_2 винуватим у та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч.2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів частково приєднано невідбуте покарання за вироком міського суду та остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Ухвалою апеляційного суду вирок міського суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вважає, що стороною обвинувачення не було відкрито стороні захисту матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК, а тому докази є недопустимими. Жодних доказів вручення повідомлення про відкриття матеріалів сторона обвинувачення суду не надала і судами попередніх інстанцій такі не досліджувались.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання (ч. 2). Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9). Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду (ч. 11). Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (ч. 12).
Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 16 березня 2017 року № 5-364кс16 та від 12 жовтня 2017 року № 5-237кс(15)17, чинний КПК України не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.
Цей висновок mutatis mutandis (з урахуванням відмінностей) було підтверджено й Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року (справа № 751/7557/15-к).
Висновки: системне тлумачення вказаних положень ст. 290 КПК України дає підстави вважати, що відкриття матеріалів кримінального провадження відбувається саме на стадії досудового розслідування до моменту направлення обвинувального акту на розгляд суду (за виключенням випадків, прямо передбачених кримінальним процесуальним законом, зокрема, ст. 330 КПК).
Ключові слова: банківська карта, викрадення грошових коштів, попередня змова групи осіб, повторні дії
