Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 березня 2019 року
у справі № 201/6092/17
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку належного повідомлення позивача про розгляд справи
Фабула справи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах якої діють її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 звернулися із позовом до Департаменту житлового господарства про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Виробниче об'єднання «Дніпровський машинобудівний завод» ОСОБА_4 та членам її сім'ї було видано ордер на житлову площу у гуртожитку. До складу сім'ї ОСОБА_4 на той час входили дочка ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Рішенням міської ради жилі, нежилі та допоміжні приміщення гуртожитку було дозволено приватизувати громадянам, які у ньому проживають. ОСОБА_4 звернулася із відповідною заявою та всіма необхідними документами до Управління житлового господарства, на що отримала лист впро відмову у передачі у власність кімнат у гуртожитку через здійснення самовільного переобладнання із самовільним захопленням місць загального користування та реєстрації позивача та членів її сім'ї у гуртожитку без визначення номеру кімнати, тобто на койко-місце.
Рішенням районного суду позовні вимоги задоволено частково. Визнано право ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на приватизацію кімнат. Зобов'язано Департамент житлового господарства здійснити заходи щодо приватизації кімнат на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване необхідністю захисту прав позивачів, які мають законне право на приватизацію житлових кімнат у гуртожитку, в яких вони постійно проживають та зареєстровані і не мають у власності іншого житла, отже відповідач зобов'язаний вжити заходи щодо приватизації кімнат позивачів.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу Департаменту житлового господарства задоволено. Рішення районного суду скасовано.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вважають, що апеляційний суд розглянув справу без належного повідомлення позивачів, а про оскаржену постанову дізналися лише при зверненні до суду першої інстанції для отримання виконавчого листа. Всі листи, направлені апеляційним судом поверталися із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що повістки про судове засідання, були направлені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, проте повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Тобто, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не були належним чином повідомлені про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
У матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS, згідно якої ОСОБА_5 було доставлено SMS-повідомлення про судове засідання. Проте ця довідка не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно п. 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_5 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що апеляційний суд належним чином повідомив ОСОБА_5 про дату, час і місце судового засідання.
Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Висновок: повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду
Не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання і оголошення, розміщене на сайті Судова влада України, оскільки такий порядок повідомлення розрахований на відповідача, третю особу, свідка, заінтересованих осіб, а не на позивача.
Ключові слова: узаконення перепланування, принцип рівності сторін, право на публічний судовий розгляд
