Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 серпня 2019 року
у справі № 552/4608/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо застосування ст.1212 ЦК України до правовідносин, які виникли на підставі публічного договору приєднання (Угоди користувача LIQPAY)
Фабула справи: ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є АТ Комерційний банк «ПриватБанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти та відсотки за користування ними.
Банк обґрунтовував вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 є користувачем web-інтерфейсу LIQPAY, правовідносини з використання якого врегульовані Угодою користувача, розміщеною на сайті https:www.LiqPAY.com/ (далі - Угода користувача). Банк вважає, що ОСОБА_1 безпідставно набув грошові кошти внаслідок проведення операцій у web-інтерфейсі LIQPAY, пов’язаних із заміною старого інтерфейсу, у якому списання коштів відображалося через 1-2 години після здійснення платежу, на новий із доповненням його функціонального наповнення та зміною технології обробки платежів, завдяки якому суми платежів списувалися негайно. При цьому деякий час для перегляду архівних операцій користувачам нового інтерфейсу залишалася доступною стара версія інтерфейсу.
Судом першої інстанції позовні вимоги банку задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» безпідставно набуті кошти на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України, у задоволенні решти вимог було відмовлено.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує на те, що в даному випадку між сторонами Угоди користувача склалися правовідносини зобов'язального характеру, оскільки ОСОБА_1 як заявник приєднався до публічної пропозиції банку з використання web-інтерфейсу LIQРАY, а тому посилання позивача на безпідставне отримання ним грошових коштів та як наслідок застосування судами попередніх інстанцій наслідків передбачені ст. 1213 ЦК України є безпідставними.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного одержання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до чч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов’язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
Висновки: правовідносини між сторонами виникли на підставі публічного договору приєднання - Угоди користувача LIQPAY, тобто, є зобов`язальними, а тому до них не можуть бути застосовані норми ст. 1212 ЦК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3.7.1 Угоди банк мав право призупиняти роботу програмних і/або апаратних засобів, які забезпечують функціонування web-інтерфейсу LIQPAY, відтак, при допущенні відповідачем зловживання у користуванні послугами банку щодо перерахування коштів, позивач мав право самостійно зупинити роботу інтерфейсу з обслуговування відповідача.
Ключові слова: підстави виникнення зобов'язань, спір про право, позадоговірний зобов’язальний спосіб захисту цивільного права, стягнення боргу, конкуренція правових норм, фінансові установи, принцип свободи договору
