Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 червня 2019 року
у справі № 922/4404/15
Господарська юрисдикція
Щодо іпотечного майна за споживчим кредитом, яке не може бути використано для погашення заборгованості банкрута-ФОПа
Фабула справи: ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу нерухомого майна (квартири), яке належало на праві власності фізичній особі, та визнання недійсним укладений з переможцем аукціону договір купівлі-продажу цього нерухомого майна. Позовні вимоги банку обгрунтовані тим, що ліквідатором, як замовником аукціону, при передачі нерухомого майна (житлової квартири) на продаж порушено вимоги ст. 49 Закону України № 2343-XII “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон № 2343-XII) з огляду на цільове призначення наданого кредиту за договором споживчого кредитування, а також відсутність доказів, що ФОП здавала в оренду відповідну нерухомість та отримувала прибуток, як фізична особа-підприємець.
Справа розглядалась неодноразово. За результатами нового розгляду справи господарський суд задовольнив заяву ПАТ "УкрСиббанк", мотивуючи своє рішення тим, що ліквідатором з порушенням вимог ст. 49, 90 Закону № 2343-XII передано на продаж у межах справи про банкрутство майно фізичної особи, яке є предметом забезпечення зобов’язань за договором споживчого кредитування на придбання житлової нерухомості і, відповідно, не пов’язане зі здійсненням боржником підприємницької діяльності.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви банку з посиланням на те, що матеріалами справи підтверджується обставина використання придбаного фізичною особою нерухомого майна (квартири) у підприємницькій діяльності боржника (з метою отримання прибутку).
Мотивація касаційної скарги: ПАТ "УкрСиббанк" вказує на здачу спірної квартири в оренду як фізичною особою, а не ФОП. Зазначено про неврахування судом апеляційної інстанції положень ст.ст. 9, 12 Закону України "Про іпотеку" та нікчемності договору оренди, оскільки банк як іпотекодержатель не надавав згоду на передачу предмета іпотеки в оренду. Також вказує на неправомірне включення майна, яке є предметом іпотеки, до ліквідаційної маси.
Правова позиція Верховного Суду: системний аналіз положень ст. 90, 91 Закону № 2343-XII дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем виключається можливість задоволення вимог кредитора-заставодержателя за вимогами не пов'язаними з підприємницькою діяльністю та виключається можливість включення до ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором предметів застави (іпотеки) за зобов'язаннями, не пов'язаними з підприємницькою діяльністю. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 916/458/14.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "УкрСиббанк" та фізичною особою було укладено договір споживчого кредитування, цільовим призначенням якого є особисті потреби позичальника, а саме - кредит на придбання житлової нерухомості, який в подальшому був забезпечений іпотекою нерухомого майна - спірною квартирою.
Надавши оцінку укладеному кредитному договору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що громадянкою такий договір укладено саме як фізичною особою для задоволення власних потреб (споживчий кредит), а не як фізичною-особою підприємцем для здійснення підприємницької діяльності. Оскільки передана в іпотеку квартира знаходиться під обтяженням для забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи перед банком, то зазначене нерухоме майно не може бути використане для погашення заборгованості, яка виникла у зв'язку із господарською діяльністю фізичної особи-підприємця, і на це майно не може бути звернуто стягнення на погашення будь-якої іншої заборгованості крім тієї, яке воно забезпечує.
Висновки: до ліквідаційної маси банкрута фізичної особи-підприємця не входять спірні квартири, які перебувають в обтяженні на підставі договорів іпотеки, згідно договорів, що були укладені між банком та фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у справі № 6-210цс14 від 21.01.2015
Ключові слова: кредитні відносини, процедура банкрутства фізичної особи-підприємця, звернення стягнення на предмет застави
