Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 червня 2019 року
у справі № 727/3/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо відкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено:
- за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;
- за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
За результатами апеляційного та касаційного перегляду, зазначений вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: засуджений ОСОБА_1 вказує, що стороною обвинувачення не відкривалися стороні захисту ухвали слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) та не досліджувалися судами, що призвело до порушення його права на справедливий судовий розгляд. Наведені обставини, на думку засудженого, відповідно до ч. 2 ст. 87 КПК України зобов’язували суд визнати докази, отримані в результаті проведення НСРД, недопустимими.
Правова позиція Верховного Суду: у цьому кримінальному провадженні НСРД здійснювались на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду області про проведення аудіо-, відеоконтролю особи, а контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту - на виконання доручення прокурора відділу прокуратури області та на підставі постанови прокурора про проведення цієї НСРД. При цьому на момент відкриття слідчим матеріалів досудового розслідування ухвали слідчого судді апеляційного суду, постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину та відповідне доручення, які стали процесуальною підставою проведення НСРД, стороні захисту не надавались.
Натомість лише під час судового розгляду прокурор на підтвердження законності проведення НСРД надав суду лист голови апеляційного суду про відмову в задоволенні клопотання прокурора області про скасування грифу секретності з ухвал слідчого судді апеляційного суду. Водночас з указаного листа апеляційного суду вбачається, що прокурором було ініційовано розсекречення відповідних процесуальних рішень, однак під час судового провадження в суді першої інстанції.
Крім згаданого листа, вже під час судового розгляду стороною обвинувачення було надано суду й постанову прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину і доручення прокурора про проведення НСРД та відкрито стороні захисту доступ до цих матеріалів, хоча ці документи були в розпорядженні сторони обвинувачення ще під час досудового розслідування.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що відкриття в умовах публічного і гласного судового розгляду окремих матеріалів кримінального провадження, які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті стороні захисту, не означає їх автоматичну допустимість, бо за ч. 12 ст. 290 КПК України критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання, а й попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження у суді. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 березня 2017 року в провадженні № 5-364кс16 та від 16 січня 2019 року в провадженні № 13-37кс18.
Висновки: вказуючи на те, що при ознайомленні в ході досудового розслідування з його матеріалами, в тому числі й протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, сторона захисту будь-яких зауважень чи заперечень не заявляла, апеляційний суд залишив поза увагою, що за змістом ст.ст. 85, 92, 290 КПК України прокурор зобов’язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру розсекречення документів, що мають гриф секретності, одночасно з результатами негласних слідчих (розшукових) дій і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.
Ключові слова: принцип змагальності сторін, право на захист, оцінка доказів, умови допустимості доказів, підстави для оперативно-розшукової діяльності, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням
