Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 червня 2018 року
у справі № 548/981/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо припинення поруки та застави, які можуть забезпечувати виконання зобов'язання, що виникло до моменту розірвання кредитного договору
Фабула справи: позивач звернувся з вимогою звернути стягнення на предмет іпотеки, власником якого є відповідач, просив надати йому право реалізації предмета іпотеки й інші повноваження для забезпечення його продажу та збереження. Позивач і ОСОБА_7 уклали кредитний договір, за яким позичальник отримала кредит. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач і відповідач уклали договір поруки, а також договір іпотеки. Позичальник зобов'язання належно не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість. 25 серпня 2009 року суд розірвав кредитний договір і стягнув солідарно з позичальника та поручителів (відповідача, ОСОБА_8 і ОСОБА_9) заборгованість. Вказане судове рішення не виконувалося, з огляду на що станом на 26 травня 2015 року заборгованість за кредитним договором склала 4 533 852,80 грн, для погашення якої позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та звернув стягнення на предмет іпотеки. ВССУ касаційну скаргу відповідача залишив без задоволення. Відповідач подала до Апеляційного суду заяву про перегляд його рішення за нововиявленими обставинами. Апеляційний суд частково задовольнив заяву відповідача.
Мотивація касаційної скарги: суд рішенням від 25 серпня 2009 вже стягнув з відповідача як поручителя за період 2007-2009 років заборгованість за кредитним договором, а тому повторне її стягнення за цей період є протиправним.
Правова позиція Верховного Суду: при розірванні договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК). Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
У разі, якщо кредитний договір розірвано у судовому порядку, суд, який розглядає справу про звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий поручителем на забезпечення такого кредитного договору, зобов'язаний надати оцінку встановленим рішенням суду обставинам щодо розірвання кредитного договору та наслідкам такого розірвання.
Отже, розірвання кредитного договору припиняє його дію на майбутнє, але не впливає на факти укладення та дії цього договору включно до моменту його розірвання. Тому з моменту розірвання кредитного договору у позичальника залишається обов'язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Після розірвання кредитного договору з огляду на те, що кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання, окремі зобов'язання сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, не припиняються, але залишаються в обсязі, що відповідає заборгованості, яка існувала до моменту розірвання договору.
Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (ч. 1 ст. 559 ЦК).
Право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (пункт 1 ч. 1 ст. 593 ЦК). Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац 2 ч.1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку»).
Висновки: розірвання кредитного договору має наслідком припинення на майбутнє зобов'язання кредитодавця та позичальника, а також припинення на майбутнє поруки і застави (іпотеки) за обов'язками позичальника, які можуть виникнути, зокрема, за статтею 625 ЦК України після такого розірвання. Порука та застава (іпотека) не припиняються за обов'язками позичальника щодо заборгованості за кредитом, процентів і неустойки, які існували на момент розірвання кредитного договору. Тобто розірвання кредитного договору не є підставою для припинення поруки та застави (іпотеки), які можуть забезпечувати виконання зобов'язання, що виникло до моменту такого розірвання.
