Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 серпня 2019 року
у справі № 904/3098/18
Господарська юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про розрахунок за надані на пільговій основі окремим категоріям населення послуги водопостачання та водовідведення
Фабула справи: Управління праці та соціального захисту населення (далі - Управління) до КП «Дніпроводоканал» міської ради (далі - Підприємство), за участю третіх осіб: Східного офісу Держаудитслужби, Міністерства соціальної політики України, про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення ревізії використання Управлінням коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2018 року Східним офісом Держаудитслужби проведена зустрічна звірка в Підприємстві, за результатами якої встановлено, що Підприємство не здійснило розрахунок невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з постачання холодної води та водовідведення за період 2016 - 2017 років 817 отримувачам субсидій, які підлягають поверненню до бюджету. З огляду на викладене, зазначаючи про необхідність усунення вказаних порушень, Управління просило Підприємство здійснити відповідні розрахунки невикористаних сум субсидій та перерахувати вказані кошти на користь Управління.
Суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог Управління відмовив у повному обсязі.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у цій справі закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України, зазначивши про те, що у спірних правовідносинах Управління реалізує публічно-владні управлінські функції у сфері соціального захисту населення, а саме щодо призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за рахунок відповідних бюджетних субвенцій, тобто діє саме як суб`єкт владних повноважень, а договори, укладені між позивачем та відповідачем, є адміністративними, тому цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Мотивація касаційної скарги: Східний офіс Держаудитслужби зазначив про те, що спір у цій справі виник між суб`єктами господарювання, оскільки Управління не здійснює владних управлінських функцій відносно Підприємства, законодавчо не уповноважене владно керувати поведінкою останнього, а Підприємство не зобов`язане виконувати вимоги та приписи Управління. Окрім цього, скаржником зауважено про те, що укладені між позивачем та відповідачем договори про порядок проведення розрахунку за надані субсидії населенню, що користується послугами водопостачання та водовідведення, не є адміністративними договорами, оскільки Управління не здійснювало жодних владних управлінських функцій, а лише зобов`язувалось здійснити проведення розрахунків за надані субсидії населенню, що користується послугами водопостачання та водовідведення, в межах затверджених кошторисних призначень відповідно до законодавства.
Правова позиція Верховного Суду: між сторонами договорів виникли правовідносини з розрахунку за надані на пільговій основі окремим категоріям населення послуги водопостачання та водовідведення, у яких позивач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги. За умовами договорів відповідач є господарюючим суб`єктом, який надає послуги водопостачання та водовідведення населенню, що отримує субсидії.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Водночас згідно із ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п.п.2, 7 ч.1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 927/291/17, від 17 квітня 2018 року у справах № 906/621/17, 911/4249/16, від 6 червня 2018 року у справі № 911/1541/17.
З огляду на викладене вище, оскільки цей спір стосується виконання сторонами договорів, які не регулюють поведінку їх сторін у публічних правовідносинах, адже Управління не виступає у таких відносинах як суб`єкт владних повноважень, Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок апеляційного господарського суду про те, що зазначені договори є адміністративними.
Висновки: у відносинах щодо розрахунку з постачальниками послуг водопостачання та водовідведення особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних цивільних правовідносинах. Враховуючи зміст спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін цього спору, його вирішення належить до юрисдикції господарських судів
Ключові слова: порушення умов договору, господарська юрисдикція, адміністративна юрисдикція
