Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 травня 2019 року
у справі № 910/11511/18
Господарська юрисдикція
Щодо визнання правочину удаваним як способу захисту порушеного права
Фабула справи: ТОВ "Хімекс Лімітед" звернулось до ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" та ФОП з позовом про визнання удаваним правочином Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, укладеного між ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" та ФОП, встановивши, що насправді зазначені особи уклали не договір про надання правової допомоги, визначений п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а договір про надання послуг, передбачений ст. 901 ЦК України.
Позовна заява мотивована тим, що ФОП не є адвокатом, що здійснює діяльність індивідуально, наявність у нього статусу особи, що провадить незалежну професійну діяльність спростовується даними податкового обліку. Тому позивач вважав, що укладення сторонами спірного договору порушує його права, оскільки ФОП надає ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" в іншому провадженні підприємницькі послуги під виглядом адвокатських, заявляючи вимоги до позивача про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції прийняв рішення, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, яким в позові відмовив повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач не надав доказів того, що спірний правочин укладено з метою приховування іншого правочину, не доведено для приховання якого саме правочину вчинено цей правочин, а також спрямованості волі сторін на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, що передбачені насправді вчиненим правочином, не доведено настання між сторонами інших прав і обов`язків, ніж ті, що передбачені спірним договором, отже не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання договору удаваним. Також, суди зазначили, що невиконання особою-платником податків вимог податкового законодавства, може бути лише наслідком прийняття відповідним контролюючим органом рішення про відповідальність такої особи, вид та розмір якої визначається в межах норм ПК України, однак зазначені обставини не можуть свідчити про удаваність укладеного правочину.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Хімекс Лімітед" вказує на те, що висновок судів про відсутність порушеного права позивача помилковий, оскільки звернення з цим позовом про визнання правочину удаваним до суду дозволить стверджувати, що оплата за цим правочином є не витратами на професійну правничу допомогу, а є оплатою послуг підприємця, яка не підлягає відшкодуванню відповідно до ст. 126 ГПК України
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним. Таким чином, вимоги про визнання удаваним договору спрямовані на встановлення обставин, які є підставою для вирішення спору та підлягають з`ясуванню судом під час вирішення спору (див, mutatis mutandis, висновки, викладені у п.п. 43, 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц).
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував порушенням його прав у зв`язку з укладенням спірного договору, за яким ФОП надає ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" в іншому провадженні підприємницькі послуги під виглядом адвокатських, заявляючи вимоги до позивача про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу. Тобто інтерес позивача, на захист яких подано цей позов, полягає у тому, аби запобігти покладенню на себе судом в іншій справі можливих витрат ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" на оплату послуг ФОП за договором як витрат на правничу допомогу, а також забезпеченню цих витрат.
Висновки: сама по собі вимога про визнання правочину удаваним спрямована на встановлення обставин, які є підставою для вирішення спору у випадку звернення з позовною вимогою про визнання правочину недійсним, але оскільки позов такої вимоги не містять, обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав або законних інтересів не є ефективним, оскільки матиме наслідком лише те, що відносини сторін за таким правочином регулюватимуться правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Ключові слова: встановлення удаваності правочину, відшкодування витрат на правову допомогу, підстави визнання правочину недійсним, дієвість способу захисту порушених прав