Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 березня 2026 року
у справі № 911/666/24 (911/340/25)
Господарська юрисдикція
Щодо неефективного способу судового захисту за позовом ліквідатора про визнання недійсним правочину (спростування майнових дій) без вирішення питання про повернення (стягнення) коштів, перерахованих боржником заінтересованій особі
ФАБУЛА СПРАВИ
У межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Агро 2021" про визнання банкрутом ліквідатор Боржника арбітражний керуючий подав позов про визнання недійсним правочину (спростування майнових дій) з видачі Боржником у позику фізичній особі ОСОБА_1 (далі - Відповідач) у період з 04.03.2021 до 02.03.2023 коштів у сумі 7 805 900 грн 00 коп.
Господарський суд ухвалив рішення, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, про часткове задоволення позову: визнання недійсним правочину (спростування майнових дій) з видачі Боржником у позику Відповідачу у період з 15.04.2021 до 02.03.2023 коштів у сумі 7 796 000 грн 00 коп., з відмовою у решті позову.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 216 ЦК України врегульовано наслідки недійсності правочину, згідно з частиною першої якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною третьою статті 42 КУзПБ також передбачено, що в разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов'язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
За змістом частини третьої статті 42 КУзПБ у поєднанні зі статтею 216 ЦК України щодо мети застосування інституту визнання недійсними правочинів / спростування майнових дій, якою є реальне повернення відповідного активу до ліквідаційної маси або відшкодування його вартості. Тож застосування статті 42 КУзПБ не має зводитися до декларативного встановлення факту недійсності правочину (спростування майнової дії), а повинно бути спрямоване на збільшення ліквідаційної маси боржника шляхом повернення боржнику відчуженого за недійсною угодою (спростованою майновою дією тощо).
Тоді як визнання недійсним правочину, фактично виконаного Боржником шляхом передачі Відповідачу коштів, та / або спростування таких майнових дій як таке не матиме наслідком захист певних прав Боржника та / або його кредиторів, зокрема, шляхом збільшення ліквідаційної маси та забезпечення у зв`язку з цим максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів.
Зокрема, визнання недійсними спірних правочинів само по собі не призведе до повернення Відповідачем Боржнику отриманих від нього коштів, оскільки ліквідатор Боржника не заявив вимог про застосування наслідків його недійсності, застосування певних зобов'язально-правових або речово-правових способів захисту прав Боржника на такі кошти, які фактично вибули з його майнової сфери.
ВИСНОВКИ: встановлення підстав для застосування статті 42 КУзПБ, задоволення у цій справі вимоги про визнання недійсним правочину (спростування майнових дій), однак без вирішення питання про повернення (стягнення) коштів, перерахованих Боржником Відповідачу, не забезпечує досягнення мети передбаченого вказаною нормою інституту - реального наповнення ліквідаційної маси, і не призводить до відновлення порушеного інтересу кредиторів у межах цього спору.
А тому обраний ліквідатором Боржника у цій справі спосіб судового захисту є неефективним.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист порушених прав, порядок банкрутства, правочини боржника
