Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 червня 2026 року
у справі № 917/2334/25
Господарська юрисдикція
Щодо оцінки добросовісності боржника на стадії відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою, в якій просив суд відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначити арбітражного керуючого.
Ухвалою господарського суду відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною четвертою статті 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:
- відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
- боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю;
- боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Наведений перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною.
Судами попередніх інстанцій також враховано відсутність бажання заявника досягти компромісу з кредиторами, яка полягає у відсутності реагування на пропозиції реструктуризації боргу, списання заборгованості залишків по відсотках за кредитом у разі часткового погашення основного боргу.
Окрім того, апеляційний господарський суд також врахував, що вказуючи на неможливість погашення заборгованості за кредитами, заявник оплачує послуги адвоката та планує оплатити роботу арбітражного керуючого і, посилаючись у заяві на витрачання коштів для придбання споживчих товарів та для життя, у значній мірі використовував їх для участі в азартних іграх; будучи працездатною особою, не надав жодних доказів того, що він намагався знайти можливість отримати більший дохід для сплати своєї заборгованості перед кредиторами у інший спосіб, а скористався легким способом швидкого отримання коштів (отримати кредит).
Врахувавши наведене, суди дійшли висновку, що поведінка боржника є явно не добросовісною, містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, боржник має на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
ВИСНОВКИ: законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови неплатоспроможності, банкрутство фізичної особи, доступ до процедур неплатоспроможності, поведінка боржника, баланс інтересів боржника і кредиторів
