Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 травня 2026 року
у справі № 908/1194/24
Господарська юрисдикція
Щодо порядку встановлення умов для визнання податкового боргу фізичної особи безнадійним та його списання у межах процедури банкрутства (ч. 2 ст. 125 КУзПБ)
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі №908/1194/24 за заявою Фізичної особи-підприємця про неплатоспроможність ухвалою господарського суду визнано податковий борг ФОП перед ГУ ДПС у розмірі 1853313,33 грн (1102825,68 грн - основний борг, 277325,68 грн - штрафні санкції, 473161,97 грн - пеня) безнадійним та таким, що підлягає списанню.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду (щодо визнання боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню) залишено без змін.
Ухвалою господарського суду припинено процедуру реструктуризації боргів ФОП та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого; провадження у справі про неплатоспроможність боржника закрито.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду (про закриття провадження у справі) залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Положення ч. 2 ст. 125 КУзПБ підлягають застосуванню у системному взаємозв'язку з нормами ПК України, зокрема ст.ст. 14, 56, 57, 101, 102 цього Кодексу, які визначають правову природу податкового боргу, момент його виникнення та наслідки узгодження грошового зобов`язання. Порядок №220 має значення як підзаконний акт, що регламентує обліково-адміністративний механізм реалізації списання податкового боргу контролюючим органом на підставі відповідного судового рішення.
Для цілей застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ податковий борг визначається відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а момент його виникнення пов`язується з першим днем прострочення сплати узгодженого грошового зобов`язання після спливу строку його сплати, визначеного ст. 57 ПК України.
Застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 125 КУзПБ, не має автоматичного характеру і не може зводитися виключно до формального співставлення календарних дат. Господарський суд зобов`язаний встановити юридично значущі обставини, необхідні для правильного застосування цієї норми, з урахуванням судового контролю за перебігом процедури реструктуризації боргів боржника.
Питання про визнання податкового боргу безнадійним і його списання відповідно до ч. 2 ст. 125 КУзПБ має вирішуватися у межах судової процедури реструктуризації боргів боржника з урахуванням виконання керуючим реструктуризацією передбачених законом дій, зокрема перевірки декларацій боржника, інвентаризації та перевірки активів, формування відповідного звіту, а також реалізації процесуальних гарантій участі кредиторів і судового контролю.
Добросовісність боржника, реальність передумов неплатоспроможності та належне виконання ключових процесуальних дій у процедурі реструктуризації мають істотне значення для застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ, оскільки інститут неплатоспроможності фізичної особи призначений для захисту добросовісного боржника і не може використовуватися як механізм формального припинення зобов'язань без перевірки майнового стану боржника та його процесуальної поведінки.
Застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 125 КУзПБ, є передчасним, якщо не досліджено обставини майнового стану боржника, результати перевірки його декларацій, повноту виявлення активів і доходів, а також не оцінено поведінку боржника з точки зору добросовісності у процедурі реструктуризації.
Суб`єкт ініціювання питання про визнання податкового боргу безнадійним та його списання на підставі ч. 2 ст. 125 КУзПБ не є виключним. Відповідне питання може бути порушене учасниками справи про неплатоспроможність, зокрема боржником, кредитором, у тому числі контролюючим органом, а також арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) у межах його процесуальної функції та повноважень, визначених КУзПБ. Остаточне вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ належить господарському суду в межах здійснення судового контролю.
ВИСНОВКИ: правильне застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ вимагає від господарського суду встановлення: 1) наявності податкового боргу як несплаченого у строк узгодженого грошового зобов`язання; 2) моменту його виникнення, зокрема моменту узгодження зобов`язання, строку його сплати та першого дня прострочення; 3) відповідності податкового боргу часовому критерію "трьох років"; 4) обставин майнового стану боржника та наявності або відсутності реальної можливості погашення вимог; 5) обставин перебігу процедури реструктуризації та виконання керуючим реструктуризацією передбачених законом дій; 6) поведінки боржника з точки зору добросовісності та відсутності зловживання процедурою.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура неплатоспроможності, реструктуризація боргів, погашення податкового боргу
