Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 вересня 2019 року
у справі № 359/10185/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо дисциплінарної відповідальності за розповсюдження працівником конфіденційної інформації
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного підприємства «МА «Бориспіль» (далі - ДП «МА «Бориспіль») про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ДП «МА «Бориспіль» посилається на факт пересилання електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси ОСОБА_1 на електронну адресу, яка не належить до корпоративної електронної мережі підприємства. Вказані електронні повідомлення містять три фотознімки з місця події та суб`єктивний коментар щодо неї. Згідно з вимогами п. п. 3.4.5 та 3.5.2 Положення від 19 вересня 2012 № 35-20-1 «Про інформацію з обмеженим доступом», коментар щодо події, як відомості, пов`язані з діяльністю аеропорту, розголошення яких може завдати шкоди діловій репутації аеропорту, належить до відомостей, що становлять комерційну таємницю. За порушення порядку захисту, зберігання, використання, видачі, надання відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію аеропорту, встановлюється дисциплінарна відповідальність.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з вимогами п. п. 3.4.5 та 3.5.2 Положення № 35-20-1 «Про інформацію з обмеженим доступом», до переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю, включено відомості, пов`язані з виробничою, економічною, фінансовою, управлінською та іншою діяльністю аеропорту, які не становлять державну таємницю і розголошення яких може призвести до заподіяння шкоди аеропорту, спричинити матеріальні збитки і завдати шкоди його діловій репутації; внутрішня службова кореспонденція (доповідні записки, службова переписка між структурними підрозділами), у т. ч. отримана за допомогою електронної пошти.
Приписами п. п. 5.2.1, 7.1, 7.2, 7.3 Положення встановлено, що збереження конфіденційної інформації та комерційної таємниці є обов`язком працівників та керівників структурних підрозділів аеропорту, що володіють цією інформацією. Вони несуть відповідальність за дотримання встановленого порядку роботи з такими відомостями, незаконний збір та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію. За порушення порядку захисту, зберігання, використання, видачі, надання відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію аеропорту, встановлюється дисциплінарна відповідальність.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено за вимогами процесуального закону, суди дійшли висновку про недоведеність ДП «МА «Бориспіль» обставин розповсюдження позивачем інформації, що містить комерційну таємницю, зокрема доказів розповсюдження ним із особистої електронної адреси матеріалів про пошкодження Boeing 737/500 UR-GAK авіакомпанії «МАУ».
Суди встановили, що «Оперативно-інформаційний бюлетень стану забезпечення безпеки польотів на аеродромі Київ/Бориспіль від 06 вересня 2016 №20-11-58» був розміщений в локальній мережі підприємства, що підтверджується поясненням начальника виробництва - заступника начальника служби наземного обслуговування ОСОБА_2, які останній надав під час проведення службового розслідування. Колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що зазначена обставина унеможливлює покладення відповідальності за витік службової інформації виключно на ОСОБА_1 без перевірки осіб, які також мали доступ до інформаційної мережі ДП «МА «Бориспіль».
Висновки: пересилання електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси ОСОБА_1 не можна кваліфікувати, як розголошення комерційної таємниці, оскільки у такому випадку відсутня ознака розповсюдження інформації. З урахуванням викладеного, суди дійшли вірного висновку про дотримання позивачем своїх трудових обов`язків і відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку.
Ключові слова: режим використання інформації, інформація з обмеженим доступом, охорона конфіденційних даних, порядок оскарження дисциплінарних стягнень, відповідальність за трудові правопорушення
