Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 травня 2018 року
у справі № 127/21595/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо ознак розмежування трудового договору та договору підряду
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про встановлення факту перебування у трудових відносинах.
Позовна заява мотивована тим, що позивач працював на посаді керівника відділу логістики у ФОП ОСОБА_3, на електронну пошту отримав наказ ФОП ОСОБА_3 про його звільнення із займаної посади за порушення корпоративних принципів та цінностей.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач у порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України 2004 року не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо наявності між сторонами трудових відносин. Дії відповідача щодо забезпечення ОСОБА_1 робочим місцем, необхідними засобами зв'язку, комп'ютером вказують лише на виконання умов договору підряду, укладеного між сторонами. При цьому, відповідно до норм трудового і цивільного законодавства договір підряду за своїм змістом та правовою природою не є трудовим. Крім того, позивач не писав заяви про прийняття та звільнення з роботи, не ознайомлювався з такими наказами, а відповідач не видавав наказ про прийняття ОСОБА_1 на роботу.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 посилається на те, що суди не дослідили належним чином зміст укладеного сторонами договору підряду, оскільки він містить явні ознаки трудового договору. Крім того, роботодавець забезпечив його робочим місцем і всім необхідним обладнанням і матеріалами, та фактично допустив до виконання трудових обов'язків, що свідчить про укладення сторонами саме трудового договору. Також суди не дали оцінку тій обставині, що він отримував заробітну плату щомісячно в установленому розмірі та відповідачем був виданий наказ про його звільнення із займаної посади, що свідчить про наявність між сторонами трудових відносин.
Правова позиція Верховного Суду: основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.
Апеляційним судом не встановлено наявність чи відсутність актів виконаних робіт за цивільно-правовим договором, складених сторонами цього договору.
Не досліджено судом і того, чи мала оплата праці за виконану роботу систематичний характер, як це передбачено трудовим договором, чи була разовою.
Крім того, апеляційний суд, вказуючи на наявність між сторонами цивільно-правових відносин, що випливає зі змісту договору підряду, не звернув увагу, що предметом позову було встановлення факту перебування у трудових відносинах та не дослідив, які відносини існували між сторонами до укладення цього правочину. Судом не дана правова оцінка наказу ФОП ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_1 з посади та у зв'язку з чим такий наказ, який видає роботодавець, а не сторона договору підряду, видавався.
Висновки: предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Апеляційний суд не звернув увагу, що в договорі підряду не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату.
Також суд не врахував, що жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
Ключові слова: ознаки найманого працівника, перевезення транспортом вантажів, правова природа договору підряду, встановлення наявності трудових правовідносин
