Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 червня 2018 року
у справі № 523/6003/14-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо визнання договору підряду неукладеним у разі відсутності проектно-кошторисної документації
Фабула справи: ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору і відшкодування збитків.
ОСОБА_3 зазначив, що між ним та ОСОБА_4 було укладено усний договір, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати підрядні будівельні роботи, а позивач - здійснити оплату за виконання вказаних робіт. При укладенні договору сторони дійшли згоди щодо всіх умов, які є істотними, відповідач приступив до виконання будівельних робіт та отримав оплату, про що склав відповідну розписку, проте не закінчив розпочатих будівельних робіт в передбачений строк та, не попередивши про свої наміри ОСОБА_3, припинив виконувати зобов'язання.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_3 задоволено частково: визнано укладеним договір підряду між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, визнано розірваним договір підряду, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію збитків та понесені судові витрати. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено у частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсації збитків, оскільки відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Мотивація заяви про перегляд: ОСОБА_4 вказує на неоднакове застосування судами касаційної інстанції ч.1 ст.202, ч.3 ст.203, ст.ст.208,638,641, ч.1 ст.875, ч.ч.1,2 ст.877 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Правова позиція Верховного Суду: Велика Палата Верховного Суду вважає, що існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень ст.ст.202,203,208,638,641,875,877 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ч.3 ст.203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Згідно зі ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ст.641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.1,3 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін. Умова щодо предмета договору підряду уточнюється ціною підрядних робіт.
Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення.
Відповідно до ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
При цьому в оферті та в акцепті щодо виконання будівельних підрядних робіт повинна бути чітко виражена воля осіб щодо істотних умов договору.
Крім того, обов'язковою умовою виконання робіт з реконструкції житлового будинку є наявність у підрядника спеціального дозволу на виконання окремих видів робіт, що передбачено ч.3 ст.837 ЦК України.
За вимогами ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі № 23/236, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника.
При винесенні рішень судами касаційної інстанції вбачається неоднакове застосування положень статей 202, 203, 208, 638, 641, 875, 877 Цивільного кодексу України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Висновки: закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. Причому консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання особою, що направила оферту, акцепту.
Ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік витрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід'ємною частиною.
Обов'язковою умовою виконання робіт з реконструкції житлового будинку є наявність у підрядника спеціального дозволу на виконання окремих видів робіт, що передбачено ч.3 ст.837 ЦК України.
У разі, якщо умову щодо погодження проектно-кошторисної документації (ст.ст.875,877 ЦК України) виконано не було, договір підряду є неукладеним.
Ключові слова: момент укладення правочину, форма договору підряду, істотні умови договору підряду
