Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 вересня 2019 року
у справі № 760/4569/18
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості врахування доходів, отриманих з процентів за розміщення коштів на депозитних рахунках, при стягненні аліментів
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, заінтересована особа – ОСОБА_2. Скарга мотивована тим, що при розрахунку розміру заборгованості за аліментами, державним виконавцем було допущено помилку, а саме було враховано до видів його доходів, з яких утримуються аліменти, проценти, отримані ним від банківських вкладів.
Ухвалою суду першої інстанції у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу районного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця, які полягали у нарахуванні аліментів за виконавчим листом з процентів за депозитними вкладами.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вважає, що нарахування аліментів з отриманих доходів, у тому числі з процентів за розміщення коштів на депозитних рахунках, відповідає нормам діючого законодавства України та узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Правова позиція Верховного Суду: законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України, який також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.
Постановою КМУ від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Вищевказаний Перелік є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.
Водночас положення ст. 81 СК України та ч. 3 ст. 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.
При цьому зміст положень Переліку включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.
Крім того, у п. 13 Переліку вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, не є вичерпним.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Отже, згідно положень ЦК України проценти за розміщення коштів на депозитних рахунках є доходом від майна.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Висновки: нарахування аліментів з отриманих доходів, у тому числі з процентів за розміщення коштів на депозитних рахунках, відповідає нормам діючого законодавства України та узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.
Ключові слова: процедура стягнення аліментів, обов’язок утримувати дитину, розрахунок суми аліментів, матеріальний стан платника
