Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 жовтня 2019 року
у справі № 462/4973/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо збільшення розміру аліментів на утримання дітей
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Позов мотивовано тим, що відповідно до рішення суду з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4, та сина ОСОБА_5. Їй відомо, що відповідач офіційно працевлаштований у Лондоні, має постійний заробіток у розмірі близько 35 тис. грн. На суму у розмірі 400 грн, що стягується за рішенням суду, вона не може утримувати двох дітей, у неї виникають матеріальні труднощі, вважає, що розмір аліментів повинен бути збільшений.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено. Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 посилався на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що у матеріалах справи відсутні докази про наявність у нього регулярного заробітку, а тому вважав, що судами при визначенні розміру аліментів неправильно застосована норма ст. 183 СК України, яка застосовується при наявності регулярного заробітку.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. При цьому для збільшення або зменшення розміру аліментів достатньо однієї з вказаних обставин, наприклад, зміни сімейного стану.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Висновки: враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про зміну розміру аліментів та стягнення їх у частці з усіх видів доходів з відповідача, який має постійний дохід, та не спростував доводів, якими позивачка обґрунтовувала підстави зміни розміру аліментів та наявність у нього постійного доходу.
Ключові слова: захист прав дитини, матеріальна допомога, обов’язок утримувати дітей, матеріальне забезпечення, малолітні діти, підстави для збільшення розміру аліментів
