Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 липня 2019 року
у справі № 520/2531/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо законності розслідування кримінальних проваджень відносно військових органами МВС
Фабула справи: вироком суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 було визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 415 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 28 вересня 2015 року по 08 грудня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Мотивація касаційної скарги: захисник вказує, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснювався незаконним складом суду.
Правова позиція Верховного Суду: до суду було передано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 саме за ч. 2 ст. 286 КК, оскільки дані про перебування ОСОБА_1 на момент вчинення злочину у статусі військовослужбовця, а також про наявність у керованого ним автомобіля статусу військового достеменно було підтверджено тільки під час судового розгляду. До цього матеріали провадження містили інформацію про те, що громадянин ОСОБА_1 військової служби у військовій частині В2950 не проходив (відповідь начальника управління персоналу - заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ), а також про те, що документи, які посвідчують ОСОБА_1 як військовослужбовця ЗСУ, посадовими особами військової частини офіційно не надавались та їх походження командуванню військової частини В2950 невідомо (відповідь начальника управління персоналу - заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ).
Розподіл матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_1 відбувався відповідно до вимог ст. 35 КПК. Усупереч доводам у касаційній скарзі захисника, даних, які би свідчили про незаконність складу суду в суді апеляційної інстанції в матеріалах справи не встановлено.
Висновки: після підтвердження під час судового розгляду даних про перебування обвинуваченого на військовій службі та про наявність у керованого ним автомобіля статусу військовослужбовця, прокурор, керуючись положеннями ст. 338 КПК, змінив правову кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення з ч. 2 ст.286 на ч. 1 ст. 415 КК.
Відтак, проведення досудового розслідування слідчим управлінням ГУ МВС України не перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, оскільки докази в цьому кримінальному провадженні було здобуто законним шляхом уповноваженими на те особами.
Ключові слова: зловини про порушення безпеки руху та експлуатації транспорту, специфіка підслідності справ за участі військових, уповноважена особа для розслідування злочину вчиненого військовим, правові підстави для зміни підслідності
