Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 вересня 2019 року
у справі № 925/1874/13
Господарська юрисдикція
Щодо можливості витребування майна від добросовісного набувача, у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину
Фабула справи: господарським судом здійснюється провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бізнес Гранд" (далі - ПП "Бізнес-Гранд").
Ліквідатором ПП "Бізнес-Гранд" арбітражним керуючим, подано до місцевого господарського суду заяву з вимогами:
- витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Фудпленет" на користь ПП "Бізнес-Гранд" земельні ділянки;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПП "Бізнес-Гранд" земельну ділянку;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПП "Бізнес-Гранд" земельну ділянку;
- скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки;
- визнати за ПП "Бізнес-Гранд" право власності на земельну ділянку.
Ухвалою господарського суду відмовлено у задоволенні заяви боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого повністю.
Постановою апеляційного господарського суду скасовано ухвалу господарського суду, прийнято нове судове рішення, яким задоволено вимоги заяви ліквідатора ПП «Бізнес-Гранд».
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Фудпленет" та ТОВ "УкрЛідербуд" вказують, що посилання у оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду на те, що інформація яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є загальновідомою оскільки є відкритою, загальнодоступною, офіційною визнаною і підтверджена державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, є виходом суду апеляційної інстанції за межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції згідно ч. 3 ст. 269 ГПК України.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).
Висновки: у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів. Таким чином, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Ключові слова: віндикація, віндикаційний позов, забезпечення прав власника майна, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння