Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 листопада 2019 року
у справі № 370/3281/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо стягнення коштів на відшкодування упущеної вигоди від оренди земельної ділянки
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до районної державної адміністрації, Управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держкомзем), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом він успадкував після смерті матері ОСОБА_6 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Однак, після звернення до Управління Держкомзему з приводу внесення відомостей до автоматизованої бази даних Державного земельного кадастру, йому стало відомо про взаємний перетин його земельної ділянки із земельними ділянками, власниками яких є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які були передані їм у власність на підставі розпоряджень районної державної адміністрації.
Однією з позовних вимог було стягнення коштів на відшкодування упущеної вигоди від оренди земельної ділянки.
Рішенням районного суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення районного суду скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано розпорядження районної державної адміністрації в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 земельних ділянок площею 2,000 га кожному для ведення особистого селянського господарства. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду.
Правова позиція Верховного Суду: у ч. 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Отже, поняття «збитки» передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
Збитки позивача полягають не в його реальних втратах, яких він зазнав або зазнає, а в тих доходах, які позивач недоотримав або недоотримає внаслідок порушення його цивільного права.
Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.
Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-237цс16.
Висновки: оскільки позивачем не було надано суду доказів перебування земельної ділянки в оренді на зазначених у позовній заяві умовах та/або підтвердження позивачем укладення будь-яких правочинів щодо користування цієї ділянкою, то апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відшкодування йому втраченої вигоди.
Ключові слова: рішення органу місцевого самоврядування, передача земельної ділянки у власність
