Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 824/224/21
Провадження № 22-з/824/370/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду заяву Державного підприємства «Сервіс» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документа, виданого у справі за заявою Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 за позовом Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) до Державного підприємства «Сервіс» (Україна) про стягнення 220 000 доларів США заборгованості та відшкодування витрат на адвокатські послуги в сумі 3 463 євро і витрат по сплаті арбітражного збору та рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 березня 2020 року по справі № 179/2019 за позовом Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) до Державного підприємства «Сервіс» (Україна) про стягнення 41 916 доларів США заборгованості та про відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2026 року Державне підприємство «Сервіс»(далі - ДП «Сервіс») звернулось до Київського апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого 04 липня 2022 року у справі № 824/224/21 на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 щодо стягнення з ДП «Сервіс» на користь Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) заборгованості у розмірі 220 000 доларів США, 7 680,72 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору та 2 014,25 доларів США на відшкодування витрат на адвокатські послуги, а всього 229 694,97 доларів США.
В обґрунтування поданої заяви ДП «Сервіс» зазначило, що незважаючи на те, що за відповідною заявою Фішинг Компані Ес .Ей. (Fishing Company S.A.) ухвалою Київського апеляційного суду від 01 березня 2019 року у справі № 824/266/18 було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018, у вересні 2021 року Фішинг Компані Ес.Ей. повторно звернулося до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання того самого рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018, яка була задоволена ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі №824/224/21 та 04 липня 2022 року видано виконавчий лист примусове виконання цього ж рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Заявник вважає, що у даному випадку має місце процесуально-правова підстава для визнання виконавчого листа, виданого 04 липня 2022 року у справі № 824/224/21, таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 вже було визнано і допущено до виконання ухвалою від 01 березня 2019 року у справі № 824/266/18, на підставі якої 04 квітня 2019 року Київським апеляційним судом видавався виконавчий лист, який перебував на примусому виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у межах виконавчого провадження № 59028126та постановою державного виконавця від 26 червня 2019 року був повернутий стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме за заявою самого стягувача.
Після повернення виконавчого документа за заявою стягувача останній мав право повторно пред`явити цей же виконавчий документ до виконання у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Однак стягувач обрав інший шлях - повторно звернувся до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання того ж самого арбітражного рішення, що фактично призвело до повторного судового розгляду питання, яке вже було вирішене судом, і до повторної видачі виконавчого листа щодо того самого рішення.
Така процесуальна поведінка фактично призвела до створення другого виконавчого документа щодо одного й того ж рішення міжнародного комерційного арбітражу, що суперечить принципам правової визначеності, стабільності судових рішень та належної реалізації процедури виконавчого провадження. За своєю суттю такі дії свідчать про обхід передбаченої законом процедури повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та створення штучних процесуальних підстав для отримання нового виконавчого листа.
Зазначене також призвело до покладення на ДП «Сервіс», як боржника за декількома виданими виконавчими документами з одного й того питання, необгрунтованого та надмірного фінансового тягаря. Зокрема, внаслідок повторної видачі виконавчого листа та відкриття нового виконавчого провадження № 59028126 від 25 липня 2022 року щодо того самого рішення заявник щоразу фактично опиняється у новій процедурі примусового виконання. Це, у свою чергу, тягне повторне нарахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які відповідно до законодавства підлягають стягненню з боржника в межах кожного окремого виконавчого провадження.
Саме тому, на думку заявника, повторно виданий виконавчий лист для примусового виконання одного й того ж самого рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 не може вважатися належним виконавчим документом, має розглядатися як такий, що виданий помилково, та відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Крім того, вказана поведінка стягувача суперечить принципам добросовісності та містить ознаки недобросовісного використання процесуальних прав, адже порушує принципи правової визначеності та стабільності судових рішень які не допускають повторного розгляду судом тотожних питань, якщо вони вже були вирішені раніше.
Компанія Фішинг Компані Ес.Ей. (FishingCompany S.A.) надіслала заперечення на заяву про про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи його тим, що ухвала Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 824/224/21, якою було задоволено заяву стягувача про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018, переглядалась Верховним Судом за апеляційною скаргою ДП «Сервіс» та була залишена в силі. На думку Фішинг Компані Ес.Ей., саме при перегляді зазначеної ухвали мало вирішуватися питання, чи може повторно розглядатися така заява, досліджуватися обставини повторного звернення та прийняття судом ухвали про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Звертає увагу на те, що заявник вже звертався до суду із заявою про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих документів про стягнення 229 694,97 доларів США (включно із заборгованістю, арбітражними витратами та адвокатськими послугами), виданих на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018. 10 лютого 2025 року ухвалою Київського апеляційного суду у справі № 824/224/21 в задоволенні взазаної заяви ДП «Сервіс» було відмовлено. Тобто заявник вдруге звертається з тією ж самою заявою про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих документів, які були видані судом більше ніж чотири роки тому і щодо яких судом вже вирішувалося це питання. При цьому ухвала суду від 10 лютого 2025 року була переглянута в апеляційному порядку і залншеиа в снлі. Верховний Суд звертав увагу заявника на те, що може бути визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ, який видано помилково, проте ДП «Сервіс», приймаючи участь у справі, не навело жодних аргументів щодо помилковості видачі зазначених виконавчих листів, що, на переконання Фішинг Компані Ес.Ей., додатково підтверджує те, що заявник вже вичерпав право на правовий захист з даного питання. Крім того, 04 березня 2026 року ухвалою Київського апеляційного суду у справі № 824/224/21 було поновлено строк на пред'явлення виконавчих документів та видано їх дублікати. ДП «Сервіс» приймало участь у даному слуханні справи як боржинк і надавало свої пояснення.
Стягувач не погоджується із твердженням заявника про те, що і виконавчий документ № 824/224/21 від 04 липня 2022 року, і виконавчий документ № 824/266/2018 від 04 квітня 2019 року видані на виконання одного і того ж рішення суду, а отже є помилковими. Вказує, що виконавчий лист № 824/266/2018 виданий на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 01 березня 2019 року, яка набрала законної сили 01 квітня 2019 року. В той час як виконавчий лист № 824/224/21 виданий на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року, яка набрала законної сили 09 червня 2022 року. Зазначені ухвали хоч і стосуються одного і того самого рішення міжнародного комерційного арбітражу, але є абсолютно різними рішеннями судів, які мають обов`язкову юридичну силу, а отже повинні бути виконані у спосіб, визначений цими рішеннями. Так, рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 слугувало підставою для звернення до Київського апеляційного суду, але виконанню на підставі оспорюваних виконачих документів підлягає не воно, як про це зазначає заявник, а відповідна ухвала Київського апеляційного суду, яка містить самостійну резолютивну частину про стягнення з боржника грошових коштів, самостійно визначає строк її виконання, оскільки має власну дату ухвалення та є в цілому самостійним рішенням, яке підлягає виконанню. Вважає, що порушуючи питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з підстав того, що за одним рішенням міжнародного комерційного арбітражу було прийнято дві різні ухвали про дозвіл на його виконання і стягнення грошових коштів, заявник не намагається виправити помилку щодо видачі виконавчого документа, а фактично намагається переглянути вдруге та скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року, оскільки усі доводи його заяви стосуються саме законності прийняття даної ухвали. Однак питання законності повторного прийняття судом ухвали про дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року наразі знаходиться поза межами компетенції суду, оскільки це питання не відноситься до предмету заявлених вимог про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, і така ухвала вже була предметом апеляційного перегляду Верховним Судом, а отже у суду не може виникати сумнівів у її законності, тоді як факти, встановлені в ній мають для Київського апеляційного суду наперед встановлену юридичну силу в розумінні частини четвертої статті 82 ЦПК України, оскільки дане рішення було прийнято між тими самими сторонами.
На підставі вищевикладеного Компнія Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) просить в задоволенні заяви ДП «Сервіс» про визнання виконавчого листа, виданого Київським апеляційним судом 04 липня 2022 року у справі № 824/224/21, таким, що не підлягає виконанню відмовити.
У судовому засіданні представник ДП «Сервіс» - адвокат Сажієнко І.О. підтримала аргументи поданої заяви, просила її задовольнити.
Представник Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) - адвокат Ахрамович Я.І. в судовому засіданні заперечував проти доводів заявника, просив залишити заяву без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити з таких підстав.
Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу на території України врегулюванні процесуальними нормами ЦПК України, що містяться у главі 3 «Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу» розділу IX«Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів» та Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція 1958 року), та Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Відповідно до статті ІІІ Конвенції 1958 року кожна держава, яка є її учасницею, визнає арбітражні рішення обов`язковими і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, на якій запитується визнання та приведення до виконання цих рішень, на умовах, передбачених цією Конвенцією.
На рівні внутрішнього законодавства правило обов`язковості визнання та виконання арбітражного рішення при поданні до компетентного суду письмового клопотання (заяви) закріплено у частині першій статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», відповідно до якої арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього ж Закону.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
У частині третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Отже, виконавчий лист є окремим виконавчим документом, видача якого відбувається, за конкретних обставин справи про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу відповідно до вимог статті 479 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61 Конституції України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи № 824/224/21, у вересні 2021 року Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 за позовом Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) до ДП «Сервіс» (Україна) про стягнення заборгованості та відшкодування витрат на адвокатські послуги і витрат по сплаті арбітражного збору та рішення МКАС при ТПП України від 26 березня 2020 року по справі № 179/2019 за позовом Fishing Company S.A. (Британські Віргінські Острови) до ДП «Сервіс» (Україна) про стягнення заборгованості та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року заяву Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) задоволено.
Надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 щодо стягнення з ДП «Сервіс» на користь Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) заборгованості у розмірі 220 000 доларів США, 7 680,72 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору та 2 014,25 доларів США на відшкодування витрат на адвокатські послуги, а всього 229 694,97 доларів США.
Надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26 березня 2020 року по справі № 179/2019 в частині щодо зобов`язання ДП «Сервіс» сплатити Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) 29 209,55 доларів США.
Видано виконавчі листи на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 та рішення МКАС при ТПП України від 26 березня 2020 року по справі № 179/2019.
Постановою Верховного Суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ДП «Сервіс» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року залишено без змін.
04 липня 2022 року Київський апеляційний суд фактично видав Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) виконавчі листи з метою примусового виконання, у тому числі рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018.
У грудні 2023 року ДП «Сервіс» звернулося до суду із заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, посилаючись на матеріально-правові підстави, а саме на відсутній обов`язок перед Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) у зв`язку з його припиненням внаслідок погашення заборгованості шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року в задоволенні вказаної заяви ДП «Сервіс» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 29 липня 2024 року апеляційну скаргу ДП «Сервіс» задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року змінено, викладено її мотивувальну частини у редакції цієї постанови.
У серпні 2024 року ДП «Сервіс» вдруге звернулося до суду із заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, посилаючись на матеріально-правові підстави, а саме припинення зобов`язань шляхом взаємозаліку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року в задоволенні цієї заяви ДП «Сервіс» також було відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 29 травня 2025 року апеляційну скаргу ДП «Сервіс» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від від 10 лютого 2025 року залишено без змін.
У лютому 2026 року Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред`явлення до виконання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 березня 2026 року заяву Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) задоволено.
Апеляційний суд ухвалив, зокрема, поновити строк для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа, оригінал якого був виданий згідно ухвали Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 щодо стягнення з ДП «Сервіс» на користь Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) 220 000 доларів США заборгованості, 7 680,72 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору та 2 014,25 доларів США на відшкодування витрат на адвокатські послуги, а всього 229 694,97 доларів США, а також видати дублікат зазначеного виконавчого листа.
Так, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.
Водночас процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Однак законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України.
Словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, від 17 жовтня 2019 року у справі № 2-3558/2010 та від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Звертаючись до суду із заявою, ДП «Сервіс» посилається на наявність саме процесуально-правової підстави для визнання виконавчого листа, виданого 04 липня 2022 року у справі № 824/224/21 на примусове виконнаня рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018, таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ураховуючи вимоги статей 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Із витребуваних ухвалою суду від 20 березня 2026 року матеріалів справи № 824/266/18 встановлено, що у грудні 2018 року Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) вже зверталось до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 березня 2019 року вказану заяву Fishing Company S.A. (Фішинг Компані С.А.) задоволено.
Визнано і надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року у складі одноособового арбітра Луця В.В. по справі № 76/2018.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року у складі одноособового арбітра Луця В.В. по справі № 76/2018 про стягнення з ДП «Сервіс» на користь Fishing Company S.A. (Фішинг Компані С.А.) заборгованості в розмірі 220 000 доларів США, 7 680,72 доларів США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 2 014,25 доларів США на відшкодування витрат на адвокатські послуги, а всього - 229 694,97 доларів США.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року прийнято відмову ДП «Сервіс» від апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 березня 2019 року, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Сервіс» на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 березня 2019 року у справі за заявою Fishing Company S.A. (Фішинг Компані С.А.) щодо визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року закрито.
04 квітня 2019 року Київський апеляційний суд фактично видав Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) виконавчий лист у справі № 824/266/18, який починаючи з 07 травня 2019 року перебував на примусовому виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у межах виконавчого провадження № 59028126 та постановою державного виконавця від 26 червня 2019 року був повернутий стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме за заявою самого стягувача.
Оскільки рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 вже було визнано і допущено до виконання на території України ухвалою Київського апеляційного суду від 01 березня 2019 року у справі № 824/266/18, яка набрала законної сили і на підставі якої 04 квітня 2019 року стягувачу видавався виконавчий лист, який перебував на примусому виконанні в органах ДВС, то обставини, на які послалося ДП «Сервіс» у своїй заяві, є належною процесуальною підставою для визнання виконавчого листа, виданого 04 липня 2022 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 824/224/21, таким, що не підлягає виконанню в силу вимог частини другої статті 432 ЦПК України, а саме у зв`язку із помилковою видачею виконавчого документа.
Доводи компанії Фішинг Компані Ес.Ей. (FishingCompany S.A.) про те, що ухвала Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 824/224/21 переглядлася Верховним Судом за апеляційною скаргою ДП «Сервіс» та була залишена в силі, не заслуговують на увагу, так як зазначена обставина не є перешкодою для застосовуння процесуального механізму захисту прав боржника від подвійного примусового виконання рішення у спосіб визнання повторно виданого виконавчого документа з одного і того ж питання, таким, що не підлягає виконанню.
При цьому за змістом постанови Верховного Суду від 09 червня 2022 року, доводи щодо повторної видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 не були предметом дослідження та правової оцінки суду апеляційної інстанції, відповідні обставини не становили підставу для апеляційного перегляду судового рішення за апеляційною скаргою ДП «Сервіс» у справі № 824/224/21.
Суд погоджується із заявником в тому, що сама по собі обставина набрання ухвалою законної сили не виключає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідна процедура спрямована не на перегляд судового рішення по суті заявленого питання щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду, а на перевірку наявності процесуально-правових підстав, які унеможливлюють та виключають здійснення виконавчого провадження за виданим вдруге виконавчим листом на виконання одного й того ж арбітражного рішення. Звернення із заявою в порядку статті 432 ЦПК України не є способом оскарження судового рішення, а є самостійним процесуальним механізмом захисту прав боржника від подвійного примусового виконання рішення.
Посилання стягувача у своїх запереченнях на те, що заявник вдруге звертається з тією ж самою заявою про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих документів, щодо яких судом вже вирішувалося це питання, тому вже вичерпав право на правовий захист, є необґрунтованими, оскільки межі попереднього розгляду у вказаній справі № 824/224/21 не охоплювали тих підстав і доводів, що були покладені в основу заяви, яка є предметом даного судового розгляду.
Попередні заяви ДП «Сервіс» ґрунтувалися на інших фактичних і правових підставах, а саме наявності зустрічних однорідних вимог та їх взаємному заліку як матеріально-правовій підставі для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню. Натомість, у даному випадку заявлені вимоги та їх обґрунтування мають іншу правову природу (процесуальний аспект), у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про тотожність заяв та повторне звернення ДП «Сервіс» до суду з аналогічних мотивів.
У справі, яка наразі розглядається, наявність встановленого факту повторної видачі виконавчого листа з одного й того ж питання, а саме щодо примусового виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018, свідчить про існування самостійної процесуальної підстави для визнання відповідного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, з метою недопущення подвійного стягнення та забезпечення балансу прав і законних інтересів сторін арбітражного розгляду та виконавчого провадження.
Зазначене зумовлено також необхідністю забезпечення правової визначеності, зокрема, з метою уникнення подвійного обігу виконавчих документів, що видаються на підставі одного і того ж судового рішення.
Факт видачі дубліката виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання має процедурний характер і не позбавляє боржника права ставити питання про визнання його таким, що не підлягає виконанню, за наявності передбачених законом підстав.
Щодо тверджень Фішинг Компані Ес.Ей. (FishingCompany S.A.) про те, що виконавчий документ № 824/224/21 від 04 липня 2022 року і виконавчий документ №824/266/2018 від 04 квітня 2019 року видані на виконання різних судових актів Київського апеляційного суду, а отже не можуть вважатися такими, що видані на виконання одного й того ж рішення, то суд визнає їх безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на помилковому ототожненні процесуальних актів із матеріально-правовими підставами виконання.
Зазначені виконавчі листи видані на примусове виконання одного і того ж рішення міжнародного комерційного арбітражу від 28 вересня 2018 року посправі № 76/2018, а різниця у реквізитах виконавчих документів обумовлена виключно діями самого стягувача зі звернення до суду з приводу надання дозволу на виконання на території України одного й того ж арбітражного рішення в межах двох ідентичних процедур. Постановлення Київським апеляційним судом двох ухвал щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу не свідчить про відмінність підстави, згідно якої було двічі видано тотожні виконавчі документи, оскільки такі ухвали не змінюють предмета виконання і не породжують нових самостійних матеріально-правових зобов`язань, а лише підтверджують можливість примусового виконання одного й того ж арбітражного рішення у межах різних виконавчих проваджень.
Тобто у даному випадку має місце не відмінність підстав виконання, а повторне оформлення виконавчого документа щодо одного й того ж обов`язку боржника, що створює ризик подвійного стягнення за одним і тим самим арбітражним рішенням.
Зазначене у свою чергу переконливо свідчить про обґрунтованість доводів ДП «Сервіс» щодо необхідності здійснення судового контролю за недопущенням подвійного виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018, незалежно від кількості судових рішень, якими надавалося дозвіл на його примусове виконання.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України процесуально-правових підстав для визнання виконавчого листа, виданого Київським апеляційним судом 04 липня 2022 року у справі № 824/224/21 на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 щодо стягнення з ДП «Сервіс» на користь Фішинг Компані Ес.Ей. (Fishing Company S.A.) заборгованості у розмірі 220 000 доларів США, 7 680,72 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору та 2 014,25 доларів США на відшкодування витрат на адвокатські послуги, а всього 229 694,97 доларів США, таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з його помилковою подвійною видачею, яка полягає у повторній видачі виконавчого документа на виконання одного й того ж рішення міжнародного комерційного арбітражу, що суперечить конституційному принципу недопустимості подвійного стягнення і може призвести до порушення прав та законних інтересів боржника.
За таких обставин заява ДП «Сервіс» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документа, виданого у справі № 824/224/21 за заявою Фішинг Компані Ес .Ей. (Fishing Company S.A.) про надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 підлягає задоволенню.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
У частиній першій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи, що положеннями Закону України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подання до суду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а заявник (фактичний платник - ОСОБА_2 ) сплатив судовий збір за подання вказаної заяви у розмірі 3 328,00 грнвідповідно до платіжної інструкції № 2.563698061.1 від 08 березня 2026 року, то зазначені судові витрати необхідно повернути ДП «Сервіс» з Державного бюджету України на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 259 - 261, 268, 431, 432, 479 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву Державного підприємства «Сервіс»про визнання виконавчого документатаким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Київським апеляційним судом 04 липня 2022 року у справі № 824/224/21 на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 вересня 2018 року по справі № 76/2018 щодо стягнення з Державного підприємства «Сервіс» на користь Фішинг Компані Ес .Ей. (Fishing Company S.A.) заборгованості у розмірі 220 000 доларів США, 7 680,72 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору та 2 014,25 доларів США на відшкодування витрат на адвокатські послуги, а всього 229 694,97 доларів США.
Повернути Державному підприємству «Сервіс» (код ЄДРПОУ 25139756) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що внесений ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до платіжної інструкції № 2.563698061.1 від 08 березня 2026 року на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 .
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 травня 2026 року.
Суддя С.А. Голуб
