СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2021 р. м. Харків Справа № 922/3149/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду Прокопенка Анатолія Володимировича (вх. №2105 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Бринцевим О.В. у справі № 922/3149/18
за заявою ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства «Верифікаційні проекти»
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі 922/3149/18 заяву ліквідатора про перегляд ухвал Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 та від 22.10.2019 у даній справі за нововиявленими обставинами задоволено частково. Скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 про відкриття провадження у справі №922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти". Провадження у справі №922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" закрито. В іншій частині заяви ліквідатора про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами відмовлено.
Вказана ухвала мотивована тим, що факт скасування заочного рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 у справі №640/17566/17 означає наявність достатніх правових та фактичних підстав для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали суду про відкриття провадження у даній справі від 18.12.2018.
Кредитор, який ініціює процедуру банкрутства, звертаючись із заявою про порушення провадження по справі про банкрутство, може заявити лише безспірні грошові вимоги до боржника, які підтвердженні належними доказами, а враховуючи скасування такого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що передбачені частиною третьою статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутні.
Кредитор, ОСОБА_1 , з ухвалою суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі № 922/3149/18 і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Бондаренко В.А. про перегляд ухвал суду за нововиявленими обставинами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти» з 21 жовтня 2019 року здійснюється за правилами Кодексу України з процедур банкрутства, який не визнає основною умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство наявність судового рішення. Кредитором ОСОБА_1 були надані всі первинні документи, які свідчать про наявність заборгованості у боржника перед кредитором.
До того ж, скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, адже, ліквідатор банкрута звернувся з заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами поза межами 30-ти денного строку, передбаченого ст. 321 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 12.07.2021 року для розгляду апеляційної скарги (вх. №2105 Х/2) сформовано колегію у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №2105 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі № 922/3149/18, призначено розгляд справи на 23.09.2021.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.09.2021 до 10:30 год.
28.09.2021 від арбітражного керуючого Шонії М.В. надійшла заява про проведення судового засідання 28.09.2021 о 10:30 за її відсутністю, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, також ліквідатор зазначила, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримує, просить її задовольнити.
В судовому засіданні 28.09.2021 присутні представники сторін підтримали свої позиції по справі, представник заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, зазначив про відсутність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти». Представники ТОВ «Міленіум Холл» не підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 про закриття провадження залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Інші учасники справи про банкрутство в судове засідання не з`явились про причини неявки не повідомили.
Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що явка сторін обов`язковою судом не визнавалась та враховуючи належне повідомлення учасників даної справи, а також достатність матеріалів справи для об`єктивного, повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги без участі інших кредиторів та ліквідатора.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.
10.11.2018 ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного АТ "Верифікаційні проекти" в порядку ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на тій підставі, що боржником протягом більш ніж трьох місяців не задоволені безспірні вимоги кредитора.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.
Відкриваючи провадження у даній справі про банкрутство, суд першої інстанції встановив, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 року у справі № 640/17566/17 позов ОСОБА_2 до ПрАТ "Верифікаційні проекти" про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто з ПрАТ "Верифікаційні проекти" на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д161/09 від 20.02.2009 року у загальному розмірі 72739416,90 грн., з яких сума основного боргу - 56829500,00 грн., 3% річних - 2895970,40 грн., інфляційні нарахування - 13013946,50 грн.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 року у справі № 640/17566/17 набрало законної сили 05.03.2018 року. На виконання вказаного рішення Київським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист від 01.02.2018 року. Державним виконавцем Київського відділу ДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Кононенко О.М. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2018 року №56480749. Постановою Державного виконавця від 12.09.2018 року виконавчий лист про виконання рішення суду від 01.02.2018 року у справі № 640/17566/17 повернуто кредитору з підстав передбачених п.2 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції на час звернення із заявою), справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Тому, з урахуванням того, що сума боргу ПрАТ "Верифікаційні проекти" перед ініціюючим кредитором складає 72739416,90 грн., тобто, становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, із розрахунку на час звернення із заявою, та які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, та яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, а також постановою про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що кредитором при подачі до суду заяви про порушення справи про банкрутство повністю дотримані вимоги ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Постановою Господарського суду Харківської області від 12.06.2019 у справі №922/3149/18 визнано ПрАТ "Верифікаційні проекти" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бондаренка В.А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2019 задоволено клопотання ОСОБА_1 про заміну сторони по справі, здійснено заміну кредитора приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" - ОСОБА_2 з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 72739416,90 грн. на його правонаступника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
18.06.2020 ліквідатор Бондаренко В.А. звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про перегляд ухвал Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 та від 22.10.2019 за нововиявленими обставинами.
Вказана заява обгрунтована тим, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2020 у справі №640/17566/17 заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 скасовано, справу № 640/17566/17 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В цій заяві ліквідатор, з посиланням на п.3 ч.2 ст. 320 ГПК України, зазначає, що ОСОБА_2 набув статусу кредитора у даній справі на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство, ОСОБА_1 набув статус кредитора ПрАТ «Верифікаційні проекти» на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 20.09.2009 №Д161/09, стягнення заборгованості за яким з ПрАТ «Верифікаційні проекти» скасовано ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2020 у справі №640/ 17566/17. Отже, на думку ліквідатора, підстави для порушення провадження у справі, визнання безспірних вимог ОСОБА_2 та визнання ОСОБА_1 кредитором банкрута відсутні.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2020 у даній справі, заяву ліквідатора (від 18.06.2020) залишено без руху, оскільки заява не відповідає вимогам ст. 91, 162, 320, 322 ГПК України. Постановлено, ліквідатору - у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати суду: уточнення до заяви про перегляд ухвал суду за нововиявленими обставинами (вх. №9 від 18.06.2020) в частині відомостей про банкрута (повного найменування банкрута та його місцезнаходження), а також докази надсилання зазначених уточнень на адреси учасників у справі про банкрутство (оригінали фіскальних чеків та поштових описів вкладення); всі докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, в тому числі належним чином завірену копію ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2020 по справі №640/17566/17, з відміткою про набрання нею законної сили; клопотання про поновлення пропущеного строку; докази в обгрунтування клопотання про поновлення строку, в тому числі докази того, що про існування судового рішення, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, ліквідатору стало відомо 21.05.2020.
09.07.2020 ліквідатором надано уточнену заяву про перегляд ухвал Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 та від 22.10.2019 за нововиявленими обставинами, до якої додана ухвала Київського районного суду .м. Харкова від 28.04.2020 у справі №640/17566/17, з відміткою суду: «ухвал набрала законної сили 28.04.2020» та клопотання про поновлення строку на подання заяви.
В клопотанні ліквідатор просить визнати причини пропуску строку на подання заяви про перегляд ухвал Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 та від 22.10.2019 за нововиявленими обставинами поважними, поновити процесуальний строк та прийняти до розгляду заяву ліквідатора.
Клопотання ліквідатора про поновлення строку обгрунтовано тим, що йому стало відомо про скасування рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 у справі №640/17566/17 у судовому засіданні 21.05.2020 під час оголошення клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі. Ліквідатор також зазначає, що копія ухвали від 28.04.2020 на адресу ліквідатора ПрАТ «Верифікаційні проекти» Київським районним судом м. Харкова не надсилалась.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2020 у справі №922/3149/18 поновлено ліквідатору ПрАТ "Верифікаційні проекти" строк для подання заяви про перегляд ухвал суду за нововиявленими обставинами, відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою ліквідатора ПрАТ "Верифікаційні проекти" про перегляд ухвал господарського суду Харківської області по справі №922/3149/18 за нововиявленими обставинами (вх. №9 від 18.06.2020), з урахуванням наданих уточнень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у даній справі зупинено провадження за нововиявленими обставинами за заявою ліквідатора ПрАТ "Верифікаційні проекти" про перегляд ухвал Господарського суду Харківської області по справі №922/3149/18 за нововиявленими обставинами (вх. №9 від 18.06.2020), з урахуванням наданих уточнень, до вирішення справи №640/17566/17 та набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
01.04.2021, на запит Господарського суд Харківської області від 09.03.2021, до суду надійшла ухвала Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 у справі №640/17566/17 (вх. №7417), тому, враховуючи приписи ст. 230 ГПК України, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.2021 у справі №922/3149/18 провадження з розгляду заяви ліквідатора про перегляд ухвал суду за нововиявленими обставинами у справі №922/3149/18 поновлено.
Як зазначалось, 15.06.2021 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу, якою частково задоволено заяву ліквідатора про перегляд ухвал Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 та 22.10.2019 за нововиявленими обставинами частково, скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 у справі №922/3149/18, провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти» закрито. В іншій частині в задоволенні заяви ліквідатора відмовлено.
Перевіряючи відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, а також обставинам справи та доказам на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового скасування, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте). Така правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 9901/424/18, від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд ухвал Господарського суду Харківської області у даній справі від 18.12.2018 та від 22.10.2019, ліквідатор Бондаренко В.А. посилається на п.3 ч.2 ст. 320 ГПК України, тобто підставою для перегляду за нововиявленими обставинами він вважає скасування судового рішення (заочного рішення Київського районного суду м. Харкова), яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідно до частини 3 ст. 321 ГПК України, строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Отже, законодавець обмежив право суду на поновлення процесуальних строків, які передбачені саме частиною 2 статті 321 ГПК України, тоді як, строк на подання заяви з підстави визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу (підстави, наведені у спірній заяві) передбачений частиною 1 статті 321 ГПК України, може бути поновлений судом.
Як зазначалось, ухвала Київського районного суду м. Харкова, якою скасовано заочне рішення, набрала чинності 28.04.2020, із спірною заявою ліквідатор звернувся до місцевого господарського суду 18.06.2020, тобто з пропуском процесуального строку передбаченого ст. 321 ГПК України.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2020 у даній справі, за результатами розгляду клопотання ліквідатора про поновлення строку на подання заяви про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами, причини пропуску строку на подання заяви визнані поважними, поновлено ліквідатору строк на подання заяви та відкрито провадження за нововиявленими обставинами.
Згідно із ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із положеннями статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, тлумачення норм частин першої та третьої статті 321 ГПК України у взаємозв`язку з частиною першою статті 119 ГПК України свідчить, що законодавець пов`язує можливість поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з наявністю поважних причин пропуску, оцінка яких здійснюється судом, виходячи з конкретних обставин пропуску, наведених в обґрунтування поновлення строку. При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується тим судом, на розгляд якого надійшло відповідне клопотання, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому колегія суддів зазначає, що вирішення судом першої інстанції клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, перебуває в межах дискреційних повноважень даного суду, на розгляд якого надійшло таке клопотання, тому переоцінка встановлених судом першої інстанції обставин, на підставі яких прийнято рішення про поновлення строку не входить до компетенції апеляційного суду, в силу положень статті 269 ГПК України.
Крім того, суд першої інстанції, визначивши поважними причини пропуску заявником строку на подання заяви про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами, дійшов такого висновку з урахуванням встановлених у даній справі обставин, що підтверджуються матеріалами справи. Колегією суддів не виявлено доказів на спростування доводів ліквідатора, наведених в клопотанні про поновлення процесуального строку. В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували обізнаність ліквідатора з нововиявленою обставиною раніше зазначеного ним строку.
Тому, доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті спірної заяви ліквідатора поза межами процесуального строку не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються вищенаведеним.
Що ж до, доводів апеляційної скарги стосовно необхідності застосування судом першої інстанції норм Кодексу України з процедур банкрутства при перегляді ухвал Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 та від 22.10.2019 у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, надаючи повторну правову оцінку заяві ініціюючого кредитора ОСОБА_2 та вирішуючи питання про наявність правових та фактичних підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", послався на неможливість застосування конституційного принципу про зворотну дію в часі Кодексу України з процедур банкрутства, а тому при розгляді спірної заяви керувався частиною третьою статті 10, статтею 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини третьої статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону станом на час відкриття провадження у даній справі) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відповідно частини третьої статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Таким чином, станом на час відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти» (18.12.2018) кредитор, який ініціює процедуру банкрутства, звертаючись із заявою про порушення (відкриття) провадження по справі про банкрутство, може заявити лише безспірні грошові вимоги до боржника у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили і постановою про відкриття виконавчого провадження та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що після постановлення ухвали від 18.12.2008, законодавство було змінено, зокрема 21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.
У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України у редакції, чинній на час апеляційного перегляду, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.
Закон № 2343-XII втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства.
Відтак можна зробити висновок, що вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.
Велика Палата у постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц розглядаючи питання щодо застосування норм Кодексу України з питань банкрутства під час касаційного перегляду справи, дійшла до такого висновку: «Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду (перегляду) справи у тому числі й у суді касаційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду застосовує норми Кодексу № 2597-VIII, які є чинними на час такого перегляду».
Отже, колегія суддів вважає неправильними висновки суду першої інстанції щодо неможливості застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства під час перегляду заяви за нововиявленими обставинами підстав відкриття провадження у справі про банкрутство, які існували на час звернення (18.12.2018), оскільки на той час був чинним Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів зауважує, що провадження з перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, яке ініційоване ліквідатором у даній справі, є за своєю суттю повторний розгляд заяви про відкриття провадження у даній справі, яке здійснюється судом за ініціативою заявника і станом на час звернення із заявою за НВО, а також у урахуванням термінів, які передбачені положеннями п.2 ч.2 ст. 321 ГПК України, тобто не пізніше десяти років з дня набрання чинності таким судовим рішенням.
Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що законодавством передбачений обов`язок суду застосовувати процесуальну норму станом на час вчинення процесуальної дії (перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами), колегія суддів вважає, що під час розгляду заяви ліквідатора Бондаренка В.А, про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 та від 22.10.2019 за нововиявленими обставинами, застосуванню підлягають норми Кодексу України з процедур банкрутства, які є чинні станом на час розгляду заяви.
Тому, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст. 269 ГПК України, під час даного апеляційного провадження заява ліквідатора Бондаренка В.А. про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами підлягає розгляду із застосуванням чинних нас час перегляду норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства:
неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредитором не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим кодексом;
грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно з частинами першою, другою і третьою статті 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.(ч.1). У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. (ч.2). Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. (ч.3). За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. (ч.5). Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду. (ч.6).
Отже, завданням суд під час підготовчого засідання є перевірка обґрунтованості вимог заявника, з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство чи відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Зокрема, у разі встановлення, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/1174/20 висловив такі висновки щодо застосування норм права (п.123-125):
«Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору.
Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника».
Як зазначалось, при зверненні ОСОБА_2 із заявою про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти» ним до заяви додано копію заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 у справі № 640/17566/17, набрало законної сили 05.03.2018 року, виконавчий лист Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 року у справі №640/17566/17, постанова державного виконавця Київського відділу ДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Кононенко О.М. про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2018 року №56480749, постанова державного виконавця від 12.09.2018 року про повернення виконавчого листа про виконання рішення суду від 01.02.2018 року у справі № 640/17566/17 у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 року у справі № 640/17566/17 позов ОСОБА_2 до ПрАТ "Верифікаційні проекти" про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто з ПрАТ "Верифікаційні проекти" на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д161/09 від 20.02.2009 року у загальному розмірі 72739416,90 грн., з яких сума основного боргу - 56829500,00 грн., 3% річних - 2895970,40 грн., інфляційні нарахування - 13013946,50 грн.
Як встановлено, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2020 у справі №640/17566/17 заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 скасовано, справу № 640/17566/17 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
За результатами розгляду Київським районним судом м. Харкова позову ОСОБА_2 до ПрАТ «Верифікаційні проекти» в порядку загального позовного провадження, ухвалою від 02.12.2020 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Верифікаційні проекти» про стягнення заборгованості, оскільки судом встановлено, що позовні вимоги, заявлені до боржника ПАТ «Верифікайні проекти», стосовно якого порушена справа про банкрутство та відкрита ліквідаційні процедура, а тому зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що виключає можливість розгляду справи у порядку цивільного судочинства.
Вказана ухвала не оскаржена та набула чинності.
Тобто, Київським районним судом м. Харкова не надана оцінка по суті заявлених вимог, не розглянуто питання наявності/відсутності заборгованості у ПрАТ «Верифікаційні проекти» перед ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) за договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.02.2009 року №Д161/09, отже спір по суті не розглянуто, а заборгованість не спростована.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду не вважає нововиявленою наведену у заяві ліквідатора обставину щодо скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018, оскільки його скасування не призвело до виникнення нових обставин, на спростування тих, які були станом на час звернення ОСОБА_2 з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти».
Крім того, виходячи із наведених вище висновків наданих Київським районним судом м. Харкова в ухвалі 02.12.2020 щодо розгляду позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ «Верифікаційні проекти» господарським судом в рамках справи про банкрутство останнього, станом на даний час у господарського суду виник обов`язок щодо розгляду вимог ОСОБА_2 до ПрАТ «Верифікаційні проекти».
Тому, з урахуванням наведеного, колегія суддів встановила наступне.
14.06.2020, під час здійснення Господарським судом Харківської області провадження з розгляду заяви ліквідатора Бондаренка В.А. про перегляд ухвал Господарського суду Харківської області у даній справі від 18.12.2018 та 22.10.2019 за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 подано суду заяву про долучення до матеріалів справи первісних документів на підтвердження наявності заборгованості ПрАТ «Верифікаційні проекти» перед ОСОБА_1 (який є правонаступником ОСОБА_2 , як ініціюючого кредитора, згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 22.10.2019 у даній справі).
Так, 20.02.2009 року між ЗАТ «Верифікаційні проекти» та ТОВ «Аквізіт -інвест» укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д161/09, відповідно до умов якого ТОВ «Аквізіт-інвест» зобов`язувалось передати у власність ЗАТ «Верифікайні проекти», а ЗАТ «Верифікайні проекти» прийняти та сплатити вказані у цьому пункті цінні папери (векселі) на умовах договору.
Згідно п. 1.2 Договору загальна сума правочину - 59000000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору, продавець зобов`язаний передати покупцю цінні папери з підписанням акту прийому-передачі цінних паперів, а покупець зобов`язаний сплатити цінні папери протягом строку дії Договору.
20.02.2009 року між сторонами підписано акт прийому-передачі цінних паперів (векселей), відповідно до якого ПрАТ «Верифікаційні проекти» прийняв від ТОВ «Аквізіт-інвест» 6 векселей (АА 0240686, АА0242084, АА0242085, АА0242086, АА0242108, АА0242109) номінальною вартістю 59107800,00 грн, договірною вартістю 59000000,00 грн.
Додатковими угодами від 19.02.2010 року, 18.02.2011 року, 18.02.2012 року та 20.02.2013 року до вказаного договору купівлі-продажу сторонами було продовжено строк дії Договору до 19.02.2011 року, 18.02.2012 року, 18.02.2013 року та 20.02.2016 року відповідно.
21.05.2015 року між ТОВ «Аквізіт-інвест» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги №21-01/05/15, відповідно до якого ТОВ «Аквізіт-інвест» відступило ОСОБА_2 право вимоги до ПрАТ «Верифікаційні проекти» (боржника) за договором №Д161/09 від 20.02.2009 року купівлі-продажу цінних паперів. Заборгованість за цим договором визначена 56829500,00 грн. Сума відшкодування (компенсація вартості) за відступлення права вимоги - 1000,00 грн.
Відповідно до пункту 3.1.1 вказаного договору новий кредитор зобов`язаний перерахувати протягом 3 (трьох) років з моменту підписання договору первісному кредитору суму відшкодування (компенсації вартості) за відступлення права вимоги.
Сума сплаченого відшкодування (компенсації вартості), а також сума різниці між номінальною вартістю відступленого права вимоги та сумою сплаченого відшкодування не є платою/винагородою первісному кредитору за здійснене відступлення права вимоги (п.3.1.2 договору).
21.05.2015 за актами прийому - передачі, права вимоги та документи на підтвердження права вимоги передано ОСОБА_2 (а.с. 19, 20, т.18).
01.10.2017 ОСОБА_2 сплачено суму відшкодування (компенсацію вартості) у розмірі 1000,00 грн (а.с. 21, т.18)
Отже станом на час звернення із заявою про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти», заборгованість ОСОБА_2 боржником не сплачена, фактів, які б свідчили про відстрочення/розстрочення суми заборгованості, оспорення цієї суми ПрАТ «Верифікаційні проекти», або будь-яких інших заперечень щодо свого зобов`язання перед ОСОБА_2 за договором про купівлю-продаж цінних паперів №Д161/09 від 20.02.2009, з боку ПрАТ «Верифікаційні проекти» колегією суддів не виявлено.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборів контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до ст.194 ЦК України, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Таким чином, із обставин встановлених колегією суддів вбачається, що ПрАТ «Верифікаційні проекти», у термін визначений додатковою угодою від 20.02.2013 - до 20.06.2016, свого обов`язку щодо оплати за прийнятий за актом прийому - передачі від 20.02.2009 товар (6 векселів) не виконав, ні на користь первісного кредитора, ні на користь нового кредитора - ОСОБА_2 кошти у розмірі 56829500,00 грн (заборгованість визначена п.1.3 договору від 21.05.2015) не сплатив.
Отже, зібрані в матеріалах справи докази свідчать про наявність у ОСОБА_2 грошових вимог до ПрАТ «Верифікаційні проекти» за договором купівлі-продажу №Д161/09 від 20.02.2009 у розмірі 56829500,00 грн.
Зазначені обставини повинні були бути дослідженими судом першої інстанції під час перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 за нововиявленими обставинами, однак, у зв`язку з неправомірним застосуванням до спірних правовідносин положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», безпідставно не розглянуті.
Тому, з урахуванням встановленої протягом даного апеляційного провадження необхідності застосування під час розгляду заяви ліквідатора (від 18.06.2016) положень Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають підставами відкриття провадження у справі про банкрутство наявність грошових вимог до боржника за відсутності спору про право, без обов`язкового підтвердження заборгованості судовим рішенням та відкритим виконавчим провадженням протягом трьох місяців, колегія суддів вважає підтвердженими належними доказами у справі грошові вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «Верифікаційні проекти» за договором купівлі-продажу від 20.02.2009 у розмірі 56829500,00 грн, що є необхідною умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство за приписами Кодексу України з процедур банкрутства.
За таких підстав, висновок Господарського суду Харківської області про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі ПрАТ «Верифікаційні проекти» спростовуються висновками викладеними в мотивувальній частині даної постанови, адже за результатами скасування рішення, яке стало підставою для прийняття рішення, яке переглядається з нововиявленими обставинами, грошові вимоги до боржника не спростовані.
Відповідно до частини 3, 4 статті 325 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.
За результатами розгляду заяви ліквідатора про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 за нововиявленими обставинами, колегією суддів встановлено відсутність підстав вважати наведену ліквідатором обставину нововиявленою, однак, враховуючи процесуальний обов`язок суду розглянути підстави відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти», який встановлений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 у справі № 640/17566/17, колегія суддів, за результатами розгляду дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 про закриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти», як такої, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вимогами апеляційної скарги ОСОБА_1 є скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі № 922/3149/18 і постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Бондаренко В.А. про перегляд ухвал суду за нововиявленими обставинами.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 частково задоволено заяву ліквідатора про перегляд ухвал суду за нововиявленими обставинами, скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 про відкриття провадження у справі №922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", провадження у справі №922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" закрито, в іншій частині заяви відмовлено.
Тобто судом першої інстанції відмовлено в частині заяви про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 22.10.2019 за нововиявленими обставинами.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 28.09.2021, представником ОСОБА_1 (заявником апеляційної скарги) уточнено вимоги апеляційної скарги, та зазначено, що ОСОБА_1 просить не розглядати заяву в частині перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 22.10.2019 за нововиявленими обставинами, оскільки судом першої інстанції і так відмовлено в цій частині.
Тому, в цій частині заява про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 22.10.2019 за нововиявленими обставинами судом апеляційної інстанції не розглядається.
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За положеннями ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не може вважати заяву банку про визнання кредиторських вимог обґрунтованою, а обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, доведеними. Тому, відповідно положень ст. 277 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та відмови у задоволенні заяви АТ «ВТБ Банк» (від 07.12.2020 вх.28483№) з мотивів викладених у мотивувальній частині даної постанови.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Пункти 1, 2, 3, 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі № 922/3149/18 скасувати.
3. Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" за нововиявленими обставинами.
4. Залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 у справі № 922/3149/18 в силі.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.10.2021
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Шевель
