Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2022 р. Справа№ 910/4490/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Поліщук П.П.; Мельничук І.В.
від відповідачів: 1) Балабан М.К.;
2) не з`явились;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2022
у справі № 910/4490/22 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора»
до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
2) Державного підприємства «Сетам»
про визнання торгів такими, що відбулися,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом у якому просить суд:
- визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» переможцем електронних торгів із реалізації арештованих активів, а саме техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше (лот №511441), що проведені державним підприємством «Сетам» 29.04.2022 року;
- визнати електронні торги із реалізації арештованих активів, а саме техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше (лот №2511441), що проведені державним підприємством «Сетам» 29.04.2022 року - такими, що відбулися;
- зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та правління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА) оформити та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» акт про реалізацію на електронних торгах арештованих активів, з саме техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше (лот №511441).
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за підсумками електронних торгів (лот №2511441) із реалізації активів, які були проведені ДП «Сетам» на підставі заявки Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів позивача було визнано переможцем.
Підставою для передачі на реалізацію техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше виступала ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 липня 2021 року по справі № 991/4525/21.
Позивачем було підписано протокол електронних торгів та сплачено кошти за придбаний актив на рахунок АРМА.
Крім того, позивач звернувся до АРМА з метою отримання складеного та підписаного акту про реалізації активів. Проте останнім було повідомлено позивачу про неможливість оформлення та складення акту про реалізацію активів та про припинення аукціону.
Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач наголосив на тому, що існує об`єктивна імовірність того, що активи, які були виставлені на продаж за лотом N2511441 повторно підуть на реалізацію шляхом проведення нового аукціону.
За наведених обставин позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Державному підприємству «Сетам» вчиняти будь-які дії щодо реалізації (в тому числі підготовки до реалізації) арештованих активів, а саме Техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше, яка була передана на реалізацію відповідно до заявки Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів №23 від 31.12.2021 року.
Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що з інформації отриманої ним від ДП «Сетам», останнім вчиняються дії спрямовані на подальшу реалізацію арештованих активів, тобто, не виключається проведення нових електронних торгів з продажу активів, що порушує права позивача як переможця аукціону.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/4490/22 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» про забезпечення позову.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 року у даній справі та винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» про забезпечення позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, прийняв ухвалу з порушенням норм процесуального права та не повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначив, що ні на момент звернення позивача до суду, ні на момент подання апеляційної скарги електронний аукціон щодо повторної реалізації придбаних позивачем активів не призначено, а отже забезпечення позову не матиме наслідки у формі припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення торгів, що проводяться від імені держави (державного органу). Забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії щодо реалізації (в тому числі підготовки до реалізації) арештованих активів матиме наслідком лише зупинення дій спрямованих на підготовку майна до продажу, а саме проведення його оцінки та формування інформаційного повідомлення про електронні торги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2022 року справу № 910/4490/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» на ухвалу Господарського cуду міста Києва від 21.06.2022 року у справі № 910/4490/22 та призначив розгляд справи на 10.08.2022, своєю ухвалою від 21.06.2022 року.
01.08.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Національного агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач 1 просив суд ухвалу суду першої інстанції залишити без задоволення. Зокрема, відповідач 1 зазначив, вимоги позивача у заяві про забезпечення позову спрямовані на відкладення, зупинення чи інше втручання у проведення можливих (нових) торгів, які фактично проводяться від імені держави (державного органу), що відповідно до ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається.
Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2022 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задоволенні, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заяву ТОВ «Голденфлора» про забезпечення позову.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 10.08.2022 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
У судове засідання призначене на 10.08.2022 відповідач 2 не з`явився, однак через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів подав заяву про розгляд справи без участі представника.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» - задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вжиття конкретного заходу забезпечення позову пов`язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Разом з тим, у даній справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, тож судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання. У даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18).
Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання електронних торгів від 29.04.2022 такими, що відбулися та про визнання ТОВ «Голденфлора» переможцем цих торгів.
Колегія суддів зазначає, що листом ДП «Сетам» № 839/6706-12-22/17 від 08.06.2022 останній повідомив позивача, що відносно активів, які було придбано позивачем і задля отримання яких останній звернувся до господарського суду, вживаються дії передбачені договором укладеним між ДП «Сетам» та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, спрямовані на їх реалізацію.
Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта щодо адекватності заходів забезпечення позову та їх пов`язаністю із предметом позову. Так, враховуючи, що позивач оплатив вартість лоту, що був об`єктом електронних торгів та є предметом розгляду даної справи, невжиття заходів до забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить ефективний захист або поновлення оспорюваних прав позивача в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, у разі задоволення позовних вимог у даній справі та проведення відповідачем 2 повторних (нових) електронних торгів. Судом не встановлено обставин, які могли б свідчити про наявність ризику спричинення шкоди інтересам третіх осіб.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що частиною 12 статті 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Так, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що оскільки електронні торги здійснювалися за заявою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, то вимоги позивача у заяві про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо реалізації (в тому числі підготовки до реалізації) арештованих активів фактично направленні на відкладення, зупинення чи інше втручання у проведення можливих (нових) торгів, які фактично проводяться від імені держави (державного органу).
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що в даному випадку електронні торги відбувалися від імені державного органу, але не вбачає підстав для застосування ч. 12 ст. 137 ГПК України враховуючи наступне.
У частині 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» вказано, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
З наведеної норми вбачається, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є органом виконавчої влади та здійснює свою діяльність виключно в інтересах та від імені держави.
Як вбачається із викладених пояснень у заяві про забезпечення позову, проведення лоту №2511411 відбувалося на замовлення Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів при виконанні ним ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2021 по справі № 991/4525/21 щодо передачі на реалізацію техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше шляхом реалізації арештованого майна на електронних торгах.
Таким чином, твердження апелянта, що реалізація активів здійснюється не від імені держави, є необґрунтованими.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до матеріалів справи, згідно протоколу № 570545 спірні електронні торги відбулися 29.04.2022, а із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову позивач звернувся 10.06.2022, тобто вже після проведення торгів та оплати позивачем лоту.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки торги вже проведені, доводи відповідачів про те, що застосований захід забезпечення позову полягає у припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення торгів, є необґрунтованими.
З цих же підстав та враховуючи, що предмет позову фактично зачіпає майнові інтереси позивача як переможця торгів, є необґрунтованими твердження відповідача 1, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вказаний позивачем захід забезпечення позову не має наслідком припинення, відкладення, зупинення чи інше втручання в електронні торги, оскільки нові торги на час розгляду апеляційної скарги не призначені.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» - задоволенню.
Відповідно до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Суд може вимагати (право, а не обов`язок) від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Такої ж позиції притримується і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.02.2019 року у справі № 911/1695/18, у якій зазначено, що законом так само не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч.1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України) відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутні підстави та обставини застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки обраний спосіб забезпечення позовних вимог не призведе до можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/4490/22 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/4490/22 скасувати.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденфлора» про забезпечення позову задовольнити.
4. Заборонити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 41037901) та Державному підприємству «Сетам» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6; код ЄДРПОУ 39958500) вчиняти будь-які дії щодо реалізації (в тому числі підготовки до реалізації) арештованих активів, а саме техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше, яка була передана на реалізацію відповідно до заявки Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів № 23 від 31.12.2021 року.
5. Матеріали оскарження по справі №910/4490/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич
