ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2024 р. Справа№ 910/4490/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Барсук М.А.
при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,
за участю представників:
від позивача - Поліщук П.П., Печуляк В.П.,
від відповідача 1 - Гаврищук Е.В.,
від відповідача 2 - представник не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденфлора" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/4490/22 (суддя Сташків Р.Б., повний текст ухвали підписано 27.02.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденфлора" до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 2) Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання переможцем електронних торгів, визнання електронних торгів такими, що відбулися та зобов`язання вчинити дії.
встановив наступне.
У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденфлора" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство) та Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - СЕТАМ), у якому просило суд:
- визнати Товариство переможцем електронних торгів із реалізації арештованих активів, а саме - техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше (лот №511441) (далі - Майно), що проведені СЕТАМ 29.04.2022;
- визнати вказані електронні торги такими, що відбулися;
- зобов`язати Агентство оформити та видати Товариству акт про реалізацію на електронних торгах арештованих активів, а саме - Майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії Агентства щодо припинення електронних торгів та відмови у видачі Товариству акта про реалізацію Майна на електронних торгах є протиправними, вчиненими з порушенням вимог пунктів 11 та 22 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року №719 (далі - Порядок) та прав Товариства, як переможця електронних торгів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у позові відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 касаційну скаргу АРМА задоволено частково, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Верховний Суд виходив з того, що для правильного вирішення справи необхідно встановлення обставин, зокрема, щодо обґрунтованості ринкової ціни товару та ціни, яка була визначена за результатами проведених торгів та оцінка відповідних доказів, але суд першої інстанції, зосередившись на праві АРМА припинити торги, зазначеного не врахував, а суд апеляційної інстанції таку помилку не виправив.
Після нового розгляду Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 20.06.2023, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Виконуючи вказівки Верховного Суду щодо встановлення обставин обґрунтованості ринкової ціни товару та ціни, яка була визначена за результатами проведених торгів, суд апеляційної інстанції, оцінивши докази у справі в їх сукупності, дійшов висновку, що реалізація майна відбулась за цінами, нижчими за ринкові, а позивачем вказані обставини не спростовані.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 910/4490/22 залишено без змін.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду суд апеляційної інстанції виконав обов`язкові вказівки суду касаційної інстанції: встановив релевантні, на думку Верховного Суду, обставини, зокрема, що обґрунтованості ринкової ціни товару та ціни, яка була визначена за результатами проведених торгів, і застосував норми матеріального права згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15.03.2022 у цій справі, зокрема, щодо можливості АРМА відмовитись від укладання правочину за результатами проведених торгів у разі наявності обґрунтованої інформації про суттєве заниження ринкової вартості активу який реалізується.
У грудні 2023 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденфлора" (далі - позивач) надійшла заява про перегляд рішення від 14.09.2022 у справі №910/4490/22 за нововиявленими обставинами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденфлора" свою заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/4490/22 обґрунтовує наступним.
08.11.2023 позивачем здійснювалася підготовка документів задля інформування органів влади про прийняття АРМА рішень, які мають ознаки діянь, що завдають збитків державному бюджету, ним було виявлено досить виражену візуальну відмінність підпису директора ТОВ "ЕКЦ" Тігінян А.О. на підписаному ЕЦП договорі надання послуг з оцінки майна №2281 від 27.01.2022, укладеному із ДП "СЕТАМ", який розміщено на порталі електронної системи закупівель та листі від 28.04.2022 №1321. 2.2.1. Також, при докладному візуальному огляді кольорового екземпляру листа ТОВ "ЕКЦ" від 28.04.2022 № 1321 було виявлено, що такий фактично підготовлений у графічному редакторі, адже підпис і печатка на ньому були нанесені однаковим шаром не перекриваючи один одного, що неможливо здійснити при дійсному оформленні документа.
Враховуючи відсутність у позивача спеціальних знань для проведення почеркознавчої експертизи відповідності підписів, останній звернувся до судового експерта з метою перевірки тотожності підписів директора ТОВ "ЕКЦ" Тігінян А.О. на розміщеному в електронній системі закупівель за допомогою ЕЦП договорі надання послуг з оцінки майна №2281 від 27.01.2022 та листі від 28.04.2022 № 1321. За вказаним зверненням позивача експертом було проведено почеркознавчу експертизу та, за результатами її проведення, складено Висновок експерта № 91/23 від 13.11.2023. За результатами проведення експертизи підписів на договорі надання послуг з оцінки майна №2281 від 27.01.2022 та листі від 28.04.2022 №1321, які в обох випадках здійснені від імені директора ТОВ "ЕКЦ" Тігінян А.О., було встановлено, що такі здійснені не однією, а різними особами.
Як зазначає позивач, договір надання послуг з оцінки майна №2281 від 27.01.2022 розміщено за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-01-10-002038-c та було укладено відповідно до процедур Закону України "Про публічні закупівлі" за допомогою електронної системи закупівель, яким передбачено ідентифікацію учасника. Тобто, підпис директора ТОВ "ЕКЦ" Тігінян А.О. на договорі надання послуг з оцінки майна №2281 від 27.01.2022 є достовірним. Однак, експертизою встановлено, що лист ТОВ "ЕКЦ" від 28.04.2022 № 1321 було підписано особою іншою, як особа, яка підписала договір надання послуг з оцінки майна №2281 від 27.01.2022.
Позивач вважає, що за результатами почеркознавчої експертизи виявлено обставину підробки листа ТОВ "ЕКЦ" від 28.04.2022 № 1321 та фактично, матеріали почеркознавчої експертизи вказують, що судові рішення у даній справі ґрунтуються на обставині встановленій за підробним доказом - листом ТОВ "ЕКЦ" від 28.04.2022 № 1321.
Таким чином, отримання почеркознавчої експертизи дозволяє стверджувати, що встановлені судом обставини щодо недостатнього ознайомлення експертною установою (ТОВ "ЕКЦ") з об`єктом оцінки - Майном, допущення неточностей при ідентифікації Майна - його кількості та технічних характеристик, які суттєво вплинули на кінцевий результат розрахунку, що відповідно, може завдати шкоди інтересам держави або інших осіб, при продажу за визначеною в Звіті від 11.02.2022 ціною - не існували ніколи.
Водночас, спростування обставин щодо недостатнього ознайомлення експертною установою (ТОВ "ЕКЦ") з об`єктом оцінки - Майном, допущення неточностей при ідентифікації Майна - його кількості та технічних характеристик, які суттєво вплинули на кінцевий результат розрахунку, що відповідно, може завдати шкоди інтересам держави або інших осіб, при продажу за визначеною в Звіті від 11.02.2022 ціною, тягне за собою спростування обставини існування обґрунтованого припущення про реалізацію 29.04.2022 Майна за заниженою ціною.
Позивач вважає, що обставини щодо наявності обґрунтованого припущення про заниження ринкової вартості за якою реалізується Майно лежали в основі сформованих на підставі підробного листа ТОВ "ЕКЦ" заперечень відповідача-1, а відтак входять до предмету доказування у даній справі. При цьому, спростування обставин щодо існування на момент припинення електронних торгів обґрунтованого припущень, що Майно реалізується за цінами нижче ринкових обґрунтовують вимоги Позивача. Докази на спростування обставин існування на момент припинення електронних торгів обґрунтованого припущення, що Майно реалізується за цінами нижче ринкових, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників (однією із форм тлумачення правочину є врахування попередньої поведінки сторони) та мають інше істотне значення для правильного вирішення спору. Водночас обставини та докази того, що лист ТОВ "ЕКЦ" підробний, а зазначені у ньому відомості не достовірні, існували на час розгляду справи та спростовують фактичні дані, покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 по даній справі. Обставини того, що відповідач-1 на момент припинення електронних торгів не мав належним чином підтверджених припущень щодо реалізації Майна за заниженими цінами не були встановлені, коли Господарський суд міста Києва виносив рішення у даній справі. При цьому, обставини того, що лист ТОВ "ЕКЦ" є підробний, а відомості у ньому недостовірні, як і те, що відповідач вводив в оману суд подаючи підробний доказ, не були та не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи, адже висновок почеркознавчої експертизи був отриманий лише 13.11.2023.
На переконання позивача, виявлені ним обставини повністю спростовують обставини існування на момент припинення електронних торгів обґрунтованих сумніві щодо реалізації Майна за цінами нижче ринкових та не могли бути відомі позивачу, оскільки він не був обізнаний із фактом підробки листа ТОВ "ЕКЦ", а без встановлення судом цієї обставини неможливо стверджувати про необґрунтованість заявленої позивачем вимоги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі №910/4490/22 у задоволенні заяви про перегляд рішення від 22.03.2023 №910/4490/22 відмовлено та залишено рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/4490/22 в силі.
Так, місцевий господарський суд виходив з того, що лист від 28.04.2022 №1321 не є істотним доказом у даній справі, та його врахування при дослідженні доказів судом не впливало на результат вирішення спору.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/4490/22 за нововиявленими обставинами.
Апелянт посилається на невірність висновків місцевого господарського суду щодо неістотності обставин, які заявник вважає нововиявленими.
В ході здійснення апеляційного провадження від апелянта до суду 27.06.2024 надійшли додаткові пояснення, до яких додано додатковий доказ, а саме Висновок експерта від 06.11.2023 №0910/2.
Крім цього, апелянт у вказаних поясненнях посилається на Висновок експерта від 14.06.2023 №3384, який був поданий до суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на рішення суду, проте не був врахований, ані Північним апеляційним господарським судом, ані Верховним Судом.
Стосовно доводів про неврахування судами Висновку експерта від 14.06.2023 №3384, слід зазначити наступне.
Так, суд апеляційної інстанції, керуючись частиною третьою статті 269 ГПК України, не прийняв додаткові докази: висновок експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи від 14.06.2023 №3388, згідно з яким вартість арештованих активів станом на 29.04.2022 складає 16 633 720,51 грн, що був поданий 19.06.2023 позивачем, а також рецензію від 11.08.2022, що відповідач 1 додав до пояснень від 03.05.2023, оскільки такі не подавались до суду першої інстанції, а така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів.
Верховний Суд, в постанові вказав, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв додаткові докази. Висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм статті 269 ГПК України.
Колегія суддів вказує, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
З огляду на викладене, апеляційним суд в межах розгляду даної апеляційної скарги на ухвалу про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами рішення не здійснює повторної оцінки доказів, поданих при розгляді справи по суті.
Щодо поданого апелянтом додаткового доказу, а саме Висновку експерта від 06.11.2023 №0910/2, слід зазначити наступне.
Згідно з приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Апелянт жодних доводів щодо неможливості подання вказаного Висновку до суду першої інстанції не навів, відповідних доказів також не подав.
Слід зазначити, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденфлора" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/4490/22.
При цьому, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.
Зазначена ухвала була отримана позивачем 18.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Отже, з 19.04.2024 розпочався перебіг, встановленого судом, 15-тиденного строку для подання, зокрема, клопотань.
Відповідно 03.05.2024 вказаний строк сплив.
Вказаний додатковий доказ було подано апелянтом 27.06.2024, тобто із пропуском 15-тиденного строку.
При цьому, про поважність причин неподання вказаного доказу у встановлений судом строк, заявник не вказав.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, в силу положень ч. 2 ст. 118 ГПК України додаткові пояснення апелянта в частині залучення вказаного додаткового доказу залишаються колегією суддів без розгляду.
В судовому засіданні представники апелянта - позивача у справі підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача 1 у справі в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач 2 правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчить довідка про доставку електронного документу до його електронного кабінету.
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача 2 до суду не надійшло.
Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.
Враховуючи належне повідомлення відповідача 2, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Заявник нововиявленою обставиною визначає обставину підробки листа ТОВ "Експертно-консультаційний центр" від 28.04.2022 №1321.
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
У цьому висновку колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, що неодноразово викладалась в питанні визнання ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі №910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19.
Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Звертаючись до категорії "істотності" Верховний Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2019 у справі №910/17258/17).
Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами Суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
У пункті 33 рішення від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39; у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).
При цьому колегія суддів звертає увагу, що відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 909/252/20, від 14.03.2023 у справі № 917/908/17, від 25.08.2022 у справі № 925/1147/18.
Так, підставою для відмови у позові по даній справі стало те, що реалізація майна за спірними електронними торгами відбулась за цінами, нижчими за ринкові.
Відповідні обставини, які підтверджують заниження ціни, були встановлені на підставі дослідження судом сукупності доказів, а саме Звіту з оцінки майна вих. №2281/1 від 11.02.2022, рецензії від 06.05.2022 на Звіт від 11.02.2022, рецензії від 01.06.2022 на Звіт від 11.02.2022, рецензії від 06.06.2022 на Звіт від 11.02.2022 та Звіту про оцінку станом на 18.07.2022.
Натомість, лист від 28.04.2022 № 1321 мав інформаційний характер та лише слугував підставою для відповідача-1 провести відповідну рецензію від 06.05.2022 на Звіт від 11.02.2022.
Так, у листі від 28.04.2022 №1321 ТОВ "Експертно-консультаційний центр", тобто суб`єкт оціночної діяльності, яким був складений Звіт від 11.01.2022, вказав, що при виконанні Звіту, у зв`язку із недостатнім ознайомленням з об`єктом оцінки, допустив неточності при ідентифікації майна - його кількості та технічних характеристик, які суттєво вплинули на кінцевий результат розрахунку, що, відповідно, може завдати шкоди інтересам держави або інших осіб при продажу за визначеною в Звіті від 11.02.2022 ціною. Зважаючи на зазначене, у вказаному листі ТОВ "Експертно-консультаційний центр" просило відповідачів не проводити реалізацію майна за ціною, що була визначена в результаті розрахунку в Звіті від 11.02.2022, та направити його на доопрацювання й усунення неточностей для запобігання порушень інтересів держави, потенційних покупців та власників майна.
Отже, обставина щодо підроблення вказаного листа не могла спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Доводи апелянта наведеного не спростовують.
Таким чином, вказана заявником обставина не є істотною для розгляду даної справи, оскільки врахування її судом не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято.
Крім цього, слід також зазначити, що однією з необхідних ознак нововиявлених обставин є те, що на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду.
Заявником не доведено того, що він не міг раніше аніж 08.11.2023, тобто вже після перегляду судового рішення в апеляційному та касаційному порядку, дізнатися про обставину підробки листа.
З огляду на викладене, позивач не довів наявності необхідних ознак існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, що є умовою для перегляду судового рішення з підстав, визначених статтею 320 ГПК України, а тому висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволені заяви позивача про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/4490/22 за нововиявленими обставинами визнаються колегією суддів правильними.
Таким чином, підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденфлора" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у справі №910/4490/22 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови (враховуючи перебування у відпустці судді Пономаренко Є.Ю. з 08.07.2024 по 10.07.2024 та судді Руденко з 08.07.2024 по 12.07.2024) складено: 15.07.2024 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Барсук
