КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №754/16764/17 Головуючий у суді І інстанції Зотько Т.А.
провадження №22-ц/824/6118/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів:Невідомої Т.О., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
25 лютого 2020 року представник відповідачів - адвокат Панчоха О.С. звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.
В подальшому 15 грудня 2020 року представник відповідачів - адвокат Панчоха О.С. звернувся з заявою про розгляд його заяви від 25.02.2020 року, посилаючись на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.02.2020 року позов було задоволено. Просив вирішити ухваленням додаткового рішення питання про стягнення з позивача на користь відповідачів витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року задоволено заяву представника відповідачів - адвоката Панчохи О.С. про відшкодування судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3625 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3625 грн.
Не погодившись із додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника відповідачів - адвоката Панчохи О.С. про відшкодування судових витрат.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, вказував на те, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції було ухвалено 20.12.2022 року. Але станом на 20.12.2022 року не існувало чинного рішення Деснянського районного суду м. Києва по цій справі. Адже 27.10.2020 року постановою Київського апеляційного суду рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.12.2020 року було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Також вказував, що заява представника відповідачів - Панчохи О.С. про відшкодування судових витрат подано з простроченням, оскільки згідно відбитку штемпеля на заяві представника відповідачів - Панчохи О.С. про відшкодування судових витрат, вона подана до суду першої інстанції 27.02.2020 року, тобто з порушенням вимог ст. 141 ЦПК України.
Зазначив, що позивач не отримував судову повістку про судове засідання, коли було ухвалено додаткове рішення, що оскаржується. Розгляд заяви представника відповідачів - Панчохи О.С. про відшкодування судових витрат було розглянуто за відсутності позивача та його представника.
Зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження повноважень Панчохи О.С. як адвоката, а також відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України.
Вважає, що договір про надання правничої (правової) допомоги від 15.02.2018 року не відповідає вимогам закону, оскільки в договорі не вказано будь-яких тарифів, суму витрат було визначено безпідставно.
Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами сплачено правову допомогу в розмірі 7 250 грн, згідно квитанцій від 28.02.2018 року, 19.11.2019 року та 02.12.2019 року за договором про надання правової допомоги від 15.02.2018 року, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України з позивача підлягало стягненню витрати понесені відповідачами на правову/правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи.
Однак такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановлено, що 27 лютому 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява представника відповідачів - адвоката Панчохи О.С. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження (а.с. 239-245 том 1).
На підтвердження понесених відповідачами судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи у суді першої інстанції, представником відповідачів -адвокатом Панчохою О.С. подано: договір про надання правничої (правової) допомоги від 15 лютого 2018 року (а.с. 240 том 1), розрахунок вартості наданих послуг, виконаних робіт адвокатом (а.с. 241 том 1), квитанції на підтвердження отримання гонорару за надання правничої (правової) допомоги (а.с. 242-244 том 1).
Також встановлено, що за результатом розгляду судом першої інстанції цивільної справи 21.02.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження було задоволено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 27.10.2020 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.02.2020 року було скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного суду від 27.08.2022 року постанову Київського апеляційного суду від 27.10.2020 року було залишено без змін.
Відповідно до вимог частин 1, 3, 5 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Отже, судом що ухвалив рішення у справі необхідно рахувати суд апеляційної інстанції, оскільки саме постановою апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Встановлено, що заявник представник відповідачів звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції, тобто до суду чиє рішення було скасовано. А не до апеляційної інстанції, який ухвалив остаточне рішення, при ухваленні якого відповідно до норм ЦПК України відбувається перерозподіл судових витрат.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про стягнення судових витрат та наявності у нього таких повноважень, з урахуванням того що остаточне рішення було прийнято судом апеляційної інстанції.
Що стосується заявленої вимоги позивача в апеляційній скарзі щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу, що пов`язані із апеляційним оскарженням додаткового рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.10.2022 року у розмірі 15000 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення. Скасування первісного судового рішення є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього. Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 31 травня 2021 року у справі № 911/132/14.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Витрати на професійну правничу допомогу на суму 15 000 грн, яку просить відшкодувати скаржник, за розгляд заяви про ухвалення додаткових витрат не передбачено діючим ЦПК України. Адже позивачу було відмовлено у задоволенні його позовних вимог. Перерозподіл судових витрат здійснюється під час ухвалення нового судового рішення. А в разі не вирішення цього питання, за заявою сторін або ініціативою суду ухвалюється додаткове рішення.
У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї вимоги позивача.
Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника відповідачів - адвоката Панчохи Олександра Степановича про ухвалення додаткового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника відповідачів - адвоката Панчохи Олександра Степановича про ухвалення додаткового рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в частині вирішення питання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «17» березня 2023 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Т.О. Невідома
В.І. Олійник
