КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 754/16764/17 Головуючий у 1-й інст. - Клочко І.В.
Апеляційне провадження 88-ц/824/26/2021 Доповідач - Рубан С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.
при секретарі Загородній С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому з урахуванням зміни предмету позову просивв рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка виникла на підставі кредитного договору №321 від 07 травня 2007 рокута становить 98 179, 19 доларів США, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки заДоговором іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 3670, а саме - двокімнатну квартиру, загальною площею 54,20кв.м, житловою площею 30,10 кв.м, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», із встановленням початкової ціни предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.
Посилається на те, що 07 травня 2007 року між ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», правонаступником якого є ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №321, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит з лімітом заборгованості в розмірі 96 000,00 доларів США на споживчі цілі зі сплатою за користування кредитом 14,5% річних та 29% річних у разі порушення строків повернення кредиту за договором з кінцевим терміном повернення кредиту 10 квітня 2017 року.
07травня 2007 рокуміж банком, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір поруки.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, 07травня 2007 рокубанк та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки №3670, за умовами якого ОСОБА_2 передала банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру, загальною площею 54,20кв.м, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .
06вересня 2017 рокуПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» уклав договір №24 з ОСОБА_4 про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором поруки, згідно якого банк передав право вимоги за наступними договорами: кредитним договором №321 від 07 травня 2007 рокуукладеним між ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 та договором поруки №321-1 від 07травня 2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_2 .
Також відбулось відступлення прав вимоги за Іпотечним договором, укладеним 07травня 2007 рокуміж банком та відповідачами, яке мало місце відповідно до договору №24/1 про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, укладеним між банком та ОСОБА_4 06 вересня 2017 року.
Зобов`язанняза кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконуються, у відповідачів наявна заборгованість за кредитним договором в сумі 98 179,19 доларів США, тому ОСОБА_4 змушений звернутися за захистом своїх прав у судовому порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки належний іпотекодавцю ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2020 року позов ОСОБА_4 - задоволено частково.
В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка виникла на підставі Кредитного договору №321 від 07 травня 2007 року в розмірі 98 179,19 доларів США звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 07 травня 2007 року за реєстраційним номером №3670 - квартиру, загальною площею 54,2 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», з встановленням початкової ціни предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2020 року - скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 000 грн.
25 січня 2021 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задовленні позовних вимог.
В обґрунтування вимог заяви вказує на те, що постановою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 754/12116/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», третя особа: ОСОБА_1 , про визнання договорів недійсними скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», третя особа: ОСОБА_1 , про визнання недійсними договорів задоволено.
Визнано договір відступлення права вимоги від 06 вересня 2017 року № 24, укладений між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_4 , недійсним.
Визнано договір відступлення права вимоги від 06 вересня 2017 року № 24-1, укладений між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_4 , недійсним.
Вказує, що визнання в судовому порядку недійсними договорів на підставі яких ОСОБА_4 набув у ПАТ «Український професійний банк» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 321 від 07 травня 2007 року, до ОСОБА_2 за договором поруки № 321-1 від 07 травня 2007 року та за договором іпотеки від 07 травня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 3670, є істотною обставиною для перегляду такого судового рішення за нововиявленими обставинами та є самостійною підставою для відмови в позові.
В судовому засіданні позивач заперечив проти задоволення заяви.
Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи заяви, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому з урахуванням зміни предмету позову просивв рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка виникла на підставі кредитного договору №321 від 07.05.2007 року та становить 98 179,19 доларів США, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 07.05.2007 року за реєстровим номером 3670, а саме - двокімнатну квартиру, загальною площею 54,20 кв.м, житловою площею 30,10 кв.м, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», із встановленням початкової ціни предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2020 року позов ОСОБА_4 - задоволено частково.
В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка виникла на підставі Кредитного договору №321 від 07 травня 2007 року в розмірі 98 179,19 доларів США звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 07 травня 2007 року за реєстраційним номером №3670 - квартиру, загальною площею 54,2 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», з встановленням початкової ціни предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2020 року - скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 000 грн.
Частиною 2 ст. 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідно до чч. 1- 3 ст.429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14, від 13 лютого 2018 року № 815/756/14, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Обгрунтовуючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення заявники, послаються на постанову Верховного Суду від 23 грудня 2020 року, яким скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 754/12116/18, визнано в судовому порядку недійсними договори на підставі яких ОСОБА_4 набув у ПАТ «Український професійний банк» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 321 від 07 травня 2007 року, до ОСОБА_2 за договором поруки № 321-1 від 07 травня 2007 року та за договором іпотеки від 07 травня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 3670, є істотною обставиною для перегляду такого судового рішення за нововиявленими обставинами та є самостійною підставою для відмови в позові.
Так, постановою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 754/12116/18за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_4 , ПАТ «Український професійний банк», третя особа: ОСОБА_1 , про визнання договорів недійсними скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ПАТ «Український професійний банк», третя особа: ОСОБА_1 , про визнання недійсними договорів задоволено.
Визнано договір відступлення права вимоги від 06 вересня 2017 року № 24, укладений між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_4 , недійсним.
Визнано договір відступлення права вимоги від 06 вересня 2017 року № 24-1, укладений між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_4 , недійсним.
Стягнуто з ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позову у розмірі 704, 80 грн з кожного, за подання апеляційної скарги - 1 057, 20 грн з кожного, за перегляд справи у суді касаційної інстанції - 1 409, 60 грн з кожного, а всього - 3 171, 60 грн з кожного.
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.
Апеляційний суд вважає, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №815/6834/15 наголосив на важливості дотримання принципу правової визначеності під час розгляду судами заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення, яке переглядається. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Отже обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. За своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили, є новою, але не нововиявленою обставиною, тому не є підставою для перегляду судового рішення в іншій справі.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що за своєю правовою природою постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року, є новою, а не нововиявленою обставиною, тому не є підставою для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської РДА в м. Києві, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Керуючись ст. 423, 425, 429, 367, 368, 382 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року - відмовити.
Постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 липня 2021 року.
Головуючий
Судді
