Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/5287/23
Провадження № 1-кп/752/1522/23
УХВАЛА
21 березня 2023 року м. Київ
Голосіївським районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010002491 від 21 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
потерпілої ОСОБА_12 ,
представника потерпілого ОСОБА_13 ,
встановив:
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід, мотивуючи тим, що з 2015 по 2021 рік проживала по сусідству із загиблим ОСОБА_14 та його сім`єю, з якими мала гарні сусідські та дружні стосунки, їх діти товаришували між собою, що ставить під сумнів неупередженість судді у даному провадженні.
Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення заяви.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід, виходячи з наступного.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, визначені ст. 75 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини 4 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo, «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстави стверджувати, що суддя ОСОБА_3 виявляє особисту упередженість. Доказів протилежного суду не надано.
Щодо об`єктивного критерію суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що суддя ОСОБА_3 з 2015 по 2021 рік проживала по сусідству із загиблим ОСОБА_14 та його сім`єю, підтримувала з ними дружні стосунки, що дійсно може викликати у сторонніх спостерігачів сумніви у неупередженості судді.
Вказані обставини свідчать виключно про вірогідність існування лише об`єктивного критерію, проте з метою уникнути, упередити побоювання в учасників провадження у безсторонності судді ОСОБА_3 , суд вважає за доцільне задовольнити заяву про самовідвід.
Керуючись статтями 75, 80, 81 КПК України, суд
постановив:
Заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, передати для визначення складу суду в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
