У Х В А Л А
Справа № 120/11814/21-а
12 квітня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Курка О. П. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року скасовано.
Прийнято нове рішення, яким задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправною бездіяльність Вороновицької селищної ради щодо не створення комісії щодо складання акту про визначення розмірів збитку, заподіяного позивачеві як власнику земельної ділянки.
Зобов`язано Вороновицьку селищну раду створити комісію щодо складання акту про визначення розмірів збитку, заподіяного позивачеві як власнику земельної ділянки.
23 березня 2023 року через канцелярію суду від позивача повторно надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що таку слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В свою чергу, з аналізу норм статті 382 КАС України слідує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд. Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Заява позивача зводиться в цілому до протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення суду, проте, колегія суддів зауважує на тому, що в даному випадку підстав для застосування саме ст. 382 КАС України немає.
В свою чергу, колегія суддів наголошує, що саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви позивача щодо зобов`язання відповідача подати протягом 5 днів звіту про виконання судового рішення від 25.01.2023 року.
Керуючись ст.ст. 243, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
заяву ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О. Судді Курко О. П. Залімський І. Г.