Справа № 420/2297/22
УХВАЛА
20 квітня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Скупінської О.В. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 01 лютого 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Вищого антикорупційного суду у формі відмови надати мені за моїми та мого захисника заявами від 16 листопада 2021 року та 22 грудня 2021 року копії технічного запису судового засідання та копії журналу судового засідання від 8 листопада 2021 року у справі №991/6913/21 провадження №1-кс/991/7018/21 та копії письмових пояснень, заперечень, клопотань чи заяв прокурора, поданих в якості заперечень проти заявленого відводу прокурору у справі №991/6913/21 провадження №1-кс/991/7018/21;
- зобов`язати Вищий антикорупційний суд надати мені за моїми та мого захисника заявами від 16 листопада 2021 року та 22 грудня 2021 року копії технічного запису судового засідання та копії журналу судового засідання від 8 листопада 2021 року у справі №991/6913/21 провадження №1-кс/991/7018/21 та копії письмових пояснень, заперечень, клопотань чи заяв прокурора, поданих в якості заперечень проти заявленого відводу прокурору у справі №991/6913/21 провадження №1-кс/991/7018/21.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №52017000000000361. 05.10.2021 захисником позивача до слідчого судді Вищого антикорупційного суду було подано заяву про відвід прокурору у зазначеному кримінальному провадженні, розгляд якої відбувся у судовому засіданні 08.11.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Позивач вказує, що для захисту його прав, гарантованих ст.42, ч.2 ст.392 КПК України, ч.5 ст.55 Конституції України, він 16.11.2021 звернувся до Вищого антикорупційного суду із заявою про надання копії технічного запису судового засідання, копії журналу судового засідання від 8 листопада 2021 року, проте, отримав відповідь вих.№03.11-04/248/2021 від 01.12.2021 за підписом керівника апарату Вищого антикорупційного суду про наявність права на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання лише на етапі розгляду справи по суті. 22.12.2021 захисник позивача вдруге звернувся до Вищого антикорупційного суду про видачу копії технічного запису судового засідання та копії журналу судового засідання від 8 листопада 2021 року на яку отримав лист відповідача №03.11-04/4/2022 від 06.01.2022 де Вищий антикорупційний суд зазначає, що правові підстави для розгляду повторної заяви відсутні.
Вважаючи бездіяльність відповідача у формі відмови надати копії технічного запису судового засідання та копії журналу судового засідання від 8 листопада 2021 року у справі №991/6913/21, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи щодо кримінального провадження №52017000000000361 віднесено до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, в порядку, передбаченому КПК України.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі №420/2297/22, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.03.2023 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі №420/2297/22 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.
В своїй постанові від 23.03.2023 Верховний Суд зазначив, що не у всіх випадках на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі можна дійти остаточного висновку щодо правової природи відповідного правового спору. Так, питання наявності ознак публічно-правового спору, а й відповідно здійснення публічно-владних управлінських функцій конкретно може бути досліджене під час судового розгляду.
06.04.2023 справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та передана для продовження розгляду головуючому судді Скупінській О.В.
10.04.2023 суддя ухвалив прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. У задоволенні клопотання (вх..№ ЕС/3135/23 від 07.04.2023) ОСОБА_1 про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження - відмовити. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувати від Вищого антикорупційного суду належним чином завірену копію Наказу від 01.06.2020 №27 (№28) "Про окремі питання видачі копій технічних записів судових засідань, судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді".
17 квітня 2023 року від ОСОБА_1 до суду (вх.№ЕП/3488/23) надійшла заява про відвід судді Скупінської О.В. по справі №420/2297/22.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, про порушення, на його думку, процесуального законодавства та обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Скупінської О.В.
Так, у заяві про відвід судді ОСОБА_1, із посиланням на приписи ст.37 КАС України, вказує, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
На думку заявника, процесуальний інститут відмови у відкритті провадження є подібним за процесуальними підставами та наслідками до інституту закриття провадження в адміністративній справі, а відтак після скасування ухвали від 07.02.2022, суддя Скупінська О.В. не може брати участь у розгляді справи.
Вказує, що з огляду на відмову судді у задоволенні клопотання позивача про проведення судового розгляду з викликом сторін, ОСОБА_1 було досліджено відомості про суддю Скупінську О.В. з відкритих джерел в мережі Інтернет.
Вказує, що позивач був призначений Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №605-р та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1357-р був звільнений з посади.
Також, Указом Президента України від 17 серпня 2017 року №220/2017 був призначений на посаду Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та указом від 2 грудня 2018 року №405/2018 був звільнений з цієї посади.
На думку заявника, особи, які мають власність на тимчасово окупованих територіях та ведуть чи вели там комерційну та іншу діяльність, близькі родичі цих осіб об`єктивно не можуть вважатися неупередженим суддею щодо ОСОБА_1 , зокрема у справі № 420/2297/22.
Також, зазначає, що свого часу близький родич судді був кандидатом на посаду Вищого антикорупційного суду, а відтак, також, суддя не може вважатися неупередженим щодо справи, де Вищий антикорупційний суд є відповідачем.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Скупінської О.В. від 18.04.2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід у справі №420/2297/22 до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді, з метою вирішення питання про відвід, у порядку визначеному ст.31 КАС України.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 року, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Скупінської О.В. у справі № 420/2297/22 передано судді Лебедєвій Г.В.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною 11 ст.40 КАС України зокрема, передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи та зміст заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Скупінської О.В., суд дійшов висновку про його необґрунтованість виходячи з наступного.
Так, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За приписами ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 він фактично посилається на бездіяльність судді Скупінської О.В., яка виразилась у відмові у задоволенні його клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Крім того, заявник вважає, що оскільки суддя Скупінська О.В. відмовила у відкритті провадження ухвалою від 07.02.2022 року, яку в подальшому була скасована, вона не може брати участь у рогляді його позову.
При цьому, суд зазначає, що положеннями ч.4 ст.36 КАС України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Отже, вказані вище доводи заявника фактично зводяться до його незгоди з процесуальним рішенням (бездіяльністю) судді, що не може бути підставою для відводу судді.
Відтак, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставин, які б викликали будь-які сумніви у неупередженості судді Скупінської О.В. при розгляді адміністративної справи №420/2297/22.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. theUnitedKingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).
Стосовно висловлених позивачем побоювань у необ`єктивності судді Скупінської О.В. суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Наразі, позивачем не надано беззаперечних доказів, які б свідчили про упередженість судді Скупінської О.В. при розгляді справи №420/2297/22, а тому, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Скупінської О.В., у даній справі - відсутні.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248, 294 КАС України суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Скупінської О.В. у справі №420/2297/22 за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Г.В. Лебедєва