П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2297/22
Головуючий в І інстанції: Скупінська О.В.
Дата та місце ухвалення рішення: 07.06.2023 р. м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шеметенко Л.П.
судді Турецької І.О.
судді Шевчук О.А.
за участю секретаря Коваль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Вищого антикорупційного суду, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Вищого антикорупційного суду у формі відмови надати за заявами від 16 листопада 2021 року та від 22 грудня 2021 року копії технічного запису судового засідання, та копії журналу судового засідання від 08 листопада 2021 року у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21, та копії письмових пояснень, заперечень, клопотань чи заяв прокурора, поданих в якості заперечень проти заявленого відводу прокурору у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21;
- зобов`язати Вищий антикорупційний суд надати за заявами від 16 листопада 2021 року та від 22 грудня 2021 року копії технічного запису судового засідання, та копії журналу судового засідання від 08 листопада 2021 року у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21, та копії письмових пояснень, заперечень, клопотань чи заяв прокурора, поданих в якості заперечень проти заявленого відводу прокурору у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищого антикорупційного суду моральну шкоду, заподіяну через описану у позові незаконну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а саме Вищого антикорупційного суду у розмірі 10800 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Скупінської О.В. від 07 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою та роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи щодо кримінального провадження № 52017000000000361 віднесено до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, в порядку, передбаченому КПК України.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 березня 2023 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Скупінської О.В. від 10 квітня 2023 року відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст. 262 КАС України.
17.04.2023 року позивачем подано заяву про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Скупінської О.В.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та ухвалою від 18.04.2023 року подану заяву про відвід передано для вирішення суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Лебедєвої Г.В. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Скупінської О.В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року закрито провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав: в ухвалі судом першої інстанції невірно визначено природу спірних правовідносин; в ухвалі суд першої інстанції ухилився від дослідження питань расової дискримінації; судом першої інстанції безпідставно відмовлено у розгляді справи в порядку загального позовного провадження; судом першої інстанції не враховані висновки Верховного Суду у цій справі; закриваючи провадження у справі, судом першої інстанції не роз`яснено, до якого суду може звернутись позивач з цим позовом, не вирішено питання про розподіл судових витрат; ухвала постановлена неуповноваженим складом суду, а саме розгляд справи здійснено тим же складом суду після перегляду справи Верховним Судом, а також необґрунтовано відмовлено у заявленому відводі; суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи; не довів обставини, які визнав встановленими; не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Також в апеляційній скарзі позивач просив витребувати матеріали, необхідні для розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року витребувано з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи № 420/2297/22, які надійшли до суду апеляційної інстанції 04.07.2023 року.
Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Позивачем подані заперечення на відзив на апеляційну скаргу.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Закриваючи провадження у справі на підставі наведених вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України та доходячи висновку, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд першої інстанції виходив з наступного.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 5201700000000361 від 01 червня 2017 року.
За підсумками розгляду заяви захисника Бабіна Б.В., слідчою суддею Широкою К.Ю. у судовому засіданні 08.11.2021 року за участю усіх учасників було постановлено ухвалу у судовому провадженні № 1-кс/991/7018/21, якою заяву про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Козачини С.С. від участі у кримінальному провадженні № 5201700000000361 від 01 червня 2017 року було відхилено.
ОСОБА_1 16.11.2021 року звернувся до Вищого антикорупційного суду із заявою, у якій, із посиланням на приписи ст.ст. 107, 108 КПК України, п. 8.4 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання) від 20 вересня 2012 року № 108, норми Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, норми Конституції України, інші норми КПК України, просив видати записану на носії копію технічного запису судового засідання від 08.11.2021 року у справі № 991/69/13/21, судове провадження № 1-кс/991/7018/21, кримінальне провадження № 5201700000000361, в електронному вигляді та видати посвідчену належним чином копію журналу судового засідання від 08.11.2021 року у справі № 991/69/13/21, судове провадження № 1-кс/991/7018/21, кримінальне провадження № 5201700000000361 та, якщо такі документи є у матеріалах справи № 991/6913/21, а також, якщо суд визначить це за можливе із збереженням таємниці слідства, копії всіх письмових пояснень, заперечень, клопотань чи заяв прокурора Козачини С.С. доданих до матеріалів справи № 991/6913/21, судове провадження № 1-кс/991/7018/21.
До заяви додана квитанція про сплату судового збору.
Відповідно до резолюції, заступник Голови Вищого антикорупційного суду Євген Крук на лист від 16.11.2021 року вх. № 19493/21-Вх, у той же день надав доручення «в порядку КПК надати відповідь» та визначив виконавцем «Крикливенко», який, в свою чергу, визначив 16.11.2021 року виконавця.
Вищий антикорупційний суд скерував на адресу ОСОБА_1 лист від 01.12.2021 року № 03.11-04/24812021 року за підписом керівника апарату Б. Крикливенко, у якому зазначалось, що у відповідь на заяву від 16.11.2021 року, того ж дня за № 19493/21-Вх, за дорученням заступника Голови ВАКС Крука Є.В., повідомлено, що процесуальний статус учасників кримінального провадження та порядок реалізації їх прав визначені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 221 КПК України, а процесуальне право знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу виникає в учасників судового провадження на етапі розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 107 КПК України, право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу, мають учасники судового провадження.
Водночас, заява стосується матеріалів судової справи, яка була сформована в рамках здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні на етапі досудового розслідування та судове провадження в якій не здійснювалось.
Таким чином, правових підстав для ознайомлення з матеріалами та отримання копії журналу судового засідання і технічного запису судового засідання у справі № 991/6913/21 немає.
У листі від 01.12.2021 року також зазначено про право оскаржити до суду ухвалене рішення, у випадку незгоди з ним, можливість повернення коштів, сплачених відповідно до Закону України «Про судовий збір», а також про те, що ВАКС не підключено до системи «Електронний суд».
Матеріали справи містять заяву від 22.12.2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду, справа № 991/6913/21 (провадження №1-кс/991/7018/21), суддя Широка К.Ю., від адвоката Позняка О.М., захисника підозрюваного в кримінальному провадженні № 52017000000000361 Бабіна Б.В., про видачу копії протоколу та технічного запису судового засідання (повторно), що надійшла до Вищого антикорупційного суду 28.12.2021 року вх. № 22057/21-Вх, у якій заявник, із посиланням на ст.ст. 42, 45 КПК України, просив розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2021 року про видачу копії технічного запису судового засідання по справі № 991/6913/21 (провадження №1-кс/9917018/21), копії журналу судового засідання від 08.11.2021 року та копій документів, поданих прокурором в якості заперечень проти заявленого відводу у належний процесуальний спосіб та задовольнити її. В разі відмови прийняти процесуальне рішення відповідно до положень ст. 110 КПК України та надати його стороні захисту у сформованому вигляді відповідно до норм кримінального процесуального закону, надати стороні захисту копію вказаного в листі Вищого антикорупційного суду № 03.11.-04/24812021 від 01 грудня 2021 року рішення, на яке послався керівник апарату Вищого антикорупційного суду Б. Крикливенко.
Відповідно до резолюції, заступник Голови Вищого антикорупційного суду Євген Крук на лист від 28.12.2021 року вх. № 22057/21-Вх, у той же день надав доручення «надати відповідь в порядку КПК» та визначив виконавцем «Крикливенко», який, в свою чергу, визначив 29.12.2021 року виконавця.
Вищий антикорупційний суд скерував на адресу захисника Бабіна Бориса Володимировича лист від 06.01.2022 року № 03.11-04/4/2022, у якому, на заяву від 22.12.2021 року (вх. № 22057/21-Вх від 28.12.2021 року) щодо незгоди з відповіддю керівника апарату суду Крикливенка Б.В. на заяву ОСОБА_1 від 16.11.2021 року про отримання копії технічного запису судового засідання та копій документів у справі № 991/6913/21, повідомляв, що заява стосувалася відомостей незавершеного досудового розслідування в кримінальному провадженні, що були сформовані ВАКС у рамках здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.
У межах повноважень, визначених наказом ВАКС від 01 червня 2020 року № 27 «Про окремі питання видачі копій технічних записів судових засідань, судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді», заяву ОСОБА_1 розглянув заступник Голови суду Крук Є.В., на виконання резолюції якого керівником апарату ВАКС Крикливенком Б.В. листом від 01 грудня 2021 року № 03.11-04/248/2021 надано відповідь про відсутність правових підстав для задоволення заяви.
При цьому, надана ОСОБА_1 відповідь обґрунтована положеннями КПК України, яким визначено процесуальний статус учасників кримінального провадження та порядок реалізації їх прав, а також порядок доступу до інформації та документів у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Отже, порушень чинного законодавства в діях посадових осіб ВАКС не виявлено.
Правових підстав для повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року немає, а оскарження рішень уповноважених суб`єктів за результатами розгляду заяв може здійснюватися до суду в порядку та спосіб, визначені процесуальним законодавством.
Вказаний лист від 06.01.2022 року підписаний Головою Вищого антикорупційного суду.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Вищого антикорупційного суду від 20.12.2019 року № 126 «Щодо діловодства у Вищому антикорупційному суді», відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (зі змінами, внесеними наказом Державної судової адміністрації України від 29 серпня 2019 року № 843), яким затверджена Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, що набирає чинності з 01 січня 2020 року, з метою забезпечення ефективного функціонування Вищого антикорупційного суду, наказано визначити, що з 01 січня 2020 року діловодство у Вищому антикорупційному суді ведеться відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814.
До зазначеного наказу від 20.12.2019 року № 126 внесені зміни наказом Вищого антикорупційного суду від 19.02.2020 року № 9-а та пункт 1 викладено у такій редакції: «Визначити, що з 01 січня 2020 року діловодство у Вищому антикорупційному суді ведеться відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814. У разі, якщо з окремих питань ведення діловодства організаційно-розпорядчим документом Вищого антикорупційного суду встановлено інший порядок ведення діловодства у Вищому антикорупційному суді, ніж той, що передбачений Інструкцією з діловодства, - Інструкція з діловодства застосовується в частині, що не суперечить такому організаційно-розпорядчому документу Вищого антикорупційного суду.
Матеріали справи містять наказ Вищого антикорупційного суду від 01.06.2020 року № 28 «Про окремі питання видачі копій технічних записів судових засідань, судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді», яким, відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814 (зі змінами), наказано визначити, що копії технічних записів судових засідань, судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді видаються за резолюцією судді (слідчого судді, судді-доповідача) або заступника Голови ВАКС. У разі відсутності правових підстав для видачі копій, вказаних у пункті 1 цього наказу, відповідь надається апаратом ВАКС.
Рішенням зборів Вищого антикорупційного суду № 1 від 01.08.2019 року «Про затвердження Положення про апарат Вищого антикорупційного суду», вирішено затвердити Положення про апарат Вищого антикорупційного суду.
За змістом вказаного Положення, а саме підпунктів 5, 46 пункту 7 та підпункту 34 пункту 13, відповідно до основних завдань, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», апарат суду організовує та забезпечує ведення діловодства в суді, забезпечує підготовку і складання документів відповідно до інструкції з діловодства в суді, інших актів законодавства України; виконує накази й розпорядження голови суду, керівника апарату суду; виконує доручення голови суду та його заступників, рішення зборів суддів щодо організаційного забезпечення діяльності суду.
Вважаючи свої права порушеними внаслідок протиправної бездіяльності Вищого антикорупційного суду у формі відмови надати копії технічного запису судового засідання та копії журналу судового засідання від 08 листопада 2021 року, та копії письмових пояснень, заперечень, клопотань чи заяв прокурора, поданих в якості заперечень проти заявленого відводу прокурору у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що порядок отримання копії технічних записів судових засідань, судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження чітко визначений зазначеними вище актами, зокрема, наказом Вищого антикорупційного суду від 01.06.2020 року № 28 та приписами Інструкції № 814, якими й керувався відповідач при розгляді заяв ОСОБА_1 .
З огляду на те, що зміст заяв позивача мав кримінально-процесуальний характер, направлений на ознайомлення із матеріалами справи в кримінальному судочинстві, суд першої інстанції дійшов висновку, що вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій щодо їх розгляду та форма їх розгляду не може свідчити про наявність владно-управлінських функцій за вказаних обставин у даній справі.
Також, на підставі висновків Верховного Суду у справах № 295/16373/18, 489/5045/18, 757/43355/16-ц, № 521/18287/15-ц та обставин справи, суд першої інстанції прийшов до переконання, що адміністративний суд позбавлений можливості встановлення бездіяльності щодо невірного розгляду заяви поданої в кримінально-процесуальному порядку у контексті спірних правовідносин.
Зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Однак, вирішуючи справу та закриваючи провадження у справі, судом першої інстанції не враховані висновки Верховного Суду, з яких скасовані попередні рішення у даній справі щодо відмови у відкритті провадження з підстав того, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року, відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірною у цій справі є правомірність бездіяльності суду щодо реалізації позивачем права на одержання матеріалів процесуального характеру в межах відповідної кримінальної справи за його окремими заявами, та виходячи з суті спірних правовідносин, слід враховувати, що регламентація прав, передбачених у ст.ст. 42, 45, 107 КПК України, означає їх реалізацію в межах кримінального провадження, якщо таке право згідно цього Кодексу надано відповідній особі.
Суди у даній справі дійшли висновків, що спірні правовідносини пов`язані із здійсненням відповідачем не управлінської, а судової (процесуальної) функції, що має спеціальний порядок регулювання, передбачений кримінальним процесуальним законом.
Проте, постановою Верховного Суду від 23 березня 2023 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив з того, що безумовним є те, що заява ОСОБА_1 від 16.11.2021 року мала виключно процесуальний характер, направлений на ознайомлення із матеріалами справи (провадження), учасником якої є позивач.
Натомість, Верховний Суд зазначив, що обрання відповідачем, як вказує позивач, непроцесуальної форми відповіді на звернення ОСОБА_1 без аналізу правових підстав для здійснення такої форми відповіді, не може зумовити однозначний висновок про нездійснення публічно-владних управлінських функцій Вищим антикорупційним судом.
Так, ВС вказав на те, що зміст заяв позивача мав кримінально-процесуальний характер, направлений на ознайомлення із матеріалами справи в кримінальному судочинстві, проте, розгляд заяв ОСОБА_1 не в кримінально-процесуальній формі, а за резолюцією посадових осіб відповідача, може свідчити про наявність владно-управлінських функцій за вказаних обставин у спірних правовідносинах.
Таким чином, Верховний Суд послався на те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а вимоги ОСОБА_1 про оскарження бездіяльності щодо відмови надати позивачу за його заявами від 16 листопада 2021 року та від 22 грудня 2021 року копії технічного запису судового засідання, та копії журналу судового засідання від 08 листопада 2021 року у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21, та копії письмових пояснень, заперечень, клопотань чи заяв прокурора, поданих в якості заперечень проти заявленого відводу прокурору у справі № 991/6913/21, провадження № 1-кс/991/7018/21, повинні бути розглянуті лише в межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
В контексті наведеного, Верховний Суд звернув увагу на те, що адміністративний суд не може в порядку адміністративного судочинства зобов`язати інший суд надати на ознайомлення матеріали кримінального провадження (справи) учаснику такого провадження; вказане буде суперечити засадами як кримінально-процесуального, так і адміністративного судочинства.
Водночас, Верховний Суд наголосив, що адміністративний суд, у разі встановлення бездіяльності щодо невірного розгляду заяви, поданої в кримінально-процесуальному порядку, може змінити обраний позивачем спосіб захисту, в межах і засадах, передбачених КАС України, які б не суперечили засадам кримінально-процесуального законодавства України.
Згідно ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Висновки Верховного Суду, з яких скасовані попередні рішення судів у даній справі про відмову у відкритті провадження у справі з підстав неналежності розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, не були враховані судом першої інстанції при повторному розгляді справи та при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі з цих самих підстав.
Враховуючи усталену практику Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Аналогічні висновки містяться і у постанові Верховного Суду у даній справі з посиланням на те, що адміністративний суд не може в порядку адміністративного судочинства зобов`язати інший суд надати на ознайомлення матеріали кримінального провадження (справи) учаснику такого провадження, вказане буде суперечити засадами як кримінально-процесуального, так і адміністративного судочинства.
Разом з цим, Верховний Суд, скасовуючи попередні рішення судів у даній справі про відмову у відкритті провадження у справі з підстав неналежності розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, зазначив про те, що розгляд заяв ОСОБА_1 не в кримінально-процесуальній формі, а за резолюцією посадових осіб відповідача, може свідчити про наявність владно-управлінських функцій за вказаних обставин у спірних правовідносинах та адміністративний суд, у разі встановлення бездіяльності щодо невірного розгляду заяви, поданої в кримінально-процесуальному порядку, може змінити обраний позивачем спосіб захисту, в межах і засадах, передбачених КАС України, які б не суперечили засадам кримінально-процесуального законодавства України.
В свою чергу, закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що форма розгляду заяв позивача не може свідчити про наявність владно-управлінських функцій та адміністративний суд позбавлений можливості встановлення бездіяльності щодо невірного розгляду заяв позивача, поданих в кримінально-процесуальному порядку, у контексті спірних правовідносин.
Такі висновки суду першої інстанції прямо суперечать наведеним висновкам Верховного Суду у даній справі.
Колегія суддів зазначає, що суд першої та апеляційної інстанцій у даній справі зобов`язаний враховувати висновки касаційного суду, з яких скасовані попередні рішення судів, якими вже було відмовлено у відкритті провадження у даній справі з підстав неналежності розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів звертає увагу на те, що лист-відмова від 01.12.2021 року підписана керівником апарату Вищого антикорупційного суду, як вказує відповідач, на підставі резолюції заступника Голови Вищого антикорупційного суду та у відповідності до наказу ВАКС від 01.06.2020 року № 28 «Про окремі питання видачі копій технічних записів судових засідань, судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді», а лист від 06.01.2022 року підписаний головою суду.
Як вже неодноразово зазначено колегією суддів, Верховний Суд у даній справі наголосив, що розгляд заяв ОСОБА_1 не в кримінально-процесуальній формі, а за резолюцією посадових осіб відповідача, може свідчити про наявність владно-управлінських функцій за вказаних обставин у спірних правовідносинах.
Також ВС послався на необхідність надання оцінки наказу ВАКС № 28.
Однак, наведені висновки Верховного Суду не враховані судом першої інстанції.
Суд першої інстанції лише послався на те, що згідно наказу Вищого антикорупційного суду від 01.06.2020 року № 28 «Про окремі питання видачі копій технічних записів судових засідань, судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді», копії технічних записів судових засідань, судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді видаються за резолюцією судді (слідчого судді, судді-доповідача) або заступника Голови ВАКС. У разі відсутності правових підстав для видачі копій, вказаних у пункті 1 цього наказу, відповідь надається апаратом ВАКС.
Водночас, суд першої інстанції не дослідив, чи приймалось слідчим суддею, суддею-доповідачем або заступником Голови ВАКС рішення в формі резолюції саме про відмову у видачі запитуємих позивачем документів та звукозаписів, на підставі якого керівником апарату суду складено лист-відмову.
Суд першої інстанції лише послався на те, що відповідно до резолюції, заступник Голови Вищого антикорупційного суду Євген Крук на лист від 16.11.2021 року вх. № 19493/21-Вх надав доручення «надати відповідь» та визначив виконавцем «Крикливенко».
Таким чином, у даній справі необхідно встановити, на якій підставі керівником апарату суду надавалась саме відмова у видачі запитуємих позивачем документів та звукозаписів, встановити, який у спірних правовідносинах має статус керівник апарату суду по відношенню до позивача та які саме функції виконує при наданні листа-відмови, з`ясувати, чи виконувались керівником апарату суду владно-управлінські функції за вказаних обставин у спірних правовідносинах, про що наголошувалось Верховним Судом.
Також колегія суддів наголошує, що підлягають оцінці і ті обставини, що у листі-відмові керівником апарату суду вказано про те, що у разі незгоди з ухваленим рішенням (фактично про відмову у надані запитуємих документів та звукозаписів) позивач може оскаржити його до суду.
Тобто, самим керівником апарату суду роз`яснено позивачу про можливість оскарження до суду прийнятого рішення про відмову у надані запитуємих документів та звукозаписів, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
В свою чергу, суд першої інстанції послався на те, що заявлені вимоги не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
Разом з цим, судом першої інстанції не визначено, до якого саме суду позивач може звернутись з цим позовом.
Окрім викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції ототожнює заяву позивача та його захисника і надані на них відповіді, не враховуючи, що вони надані різними посадовими особами, а саме лист-відповідь від 01.12.2021 року підписана керівником апарату суду, лист-відповідь від 06.01.2022 року - головою суду, та ці листи не тотожні за своїм змістом.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у листі-відповіді від 06.01.2022 року голови суду наявні посилання на відсутність порушень чинного законодавства в діях посадових осіб ВАКС, а також повторно наголошено на можливість оскарження, як цієї відповіді, так і попередньої до суду.
Суд першої інстанції на ці обставини взагалі не звернув увагу.
Підсумовуючи викладене, враховуючи висновки Верховного Суду у даній справі, суд першої інстанції мав встановити характер спірних правовідносин, склад учасників (у разі необхідності залучити належних відповідачів), їх статус по відношенню до позивача та які саме функції вони виконують при розгляді заяв позивача та його захисника, з`ясувати, чи виконувались владно-управлінських функції за обставин у спірних правовідносинах щодо розгляду спірних заяв не в кримінально-процесуальній формі, на що наголошувалось Верховним Судом скасовуючи попередні рішення про відмову у відкритті провадження у справі, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта щодо неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, знайшли свого підтвердження.
Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали з підстав розгляду справи неповноважним складом суду та з підстав необґрунтованої відмови у задоволенні заяви про відвід.
Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Скупінської О.В. від 07 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження за даною позовною заявою та роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи щодо кримінального провадження № 52017000000000361 віднесено до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, в порядку, передбаченому КПК України.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 березня 2023 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.04.2023 року, визначено наступний склад суду для розгляду даної справи: головуючий суддя Скупінська О.В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Скупінської О.В. від 10 квітня 2023 року відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст. 262 КАС України.
17.04.2023 року позивачем подано заяву про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Скупінської О.В.
У своїй заяві про відвід судді Бабін Борис Володимирович, із посиланням на приписи ст. 37 КАС України, вказує, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
На думку заявника, процесуальний інститут відмови у відкритті провадження є подібним за процесуальними підставами та наслідками до інституту закриття провадження в адміністративній справі, а відтак після скасування ухвали від 07.02.2022, суддя Скупінська О.В. не може брати участь у розгляді справи.
Вказує, що з огляду на відмову судді у задоволенні клопотання позивача про проведення судового розгляду з викликом сторін, ОСОБА_1 було досліджено відомості про суддю Скупінську О.В. з відкритих джерел в мережі Інтернет.
Вказує, що позивач був призначений Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 605-р та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1357-р був звільнений з посади.
Також, Указом Президента України від 17 серпня 2017 року № 220/2017 був призначений на посаду Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та Указом від 2 грудня 2018 року № 405/2018 був звільнений з цієї посади.
На думку заявника, особи, які мають власність на тимчасово окупованих територіях та ведуть чи вели там комерційну та іншу діяльність, близькі родичі цих осіб об`єктивно не можуть вважатися неупередженим суддею щодо ОСОБА_1 , зокрема у справі № 420/2297/22.
Також, зазначає, що свого часу близький родич судді був кандидатом на посаду Вищого антикорупційного суду, а відтак, також, суддя не може вважатися неупередженою щодо справи, де Вищий антикорупційний суд є відповідачем.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та ухвалою від 18.04.2023 року подану заяву про відвід передано для вирішення суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Лебедєвої Г.В. від 20 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Скупінської О.В.
Таким чином, судом першої інстанції дотримано порядок розгляду заяви про відвід, визначений ст. 40 КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Буквальне тлумачення наведеної норми КАС України не дає підстав для висновку про порушення судом першої інстанції наведених вимог процесуального закону щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Так, у даній справі суддею Скупінською О.В. не приймалось рішення, постанова або ухвала про закриття провадження в адміністративній справі, які б були скасовані судом вищої інстанції, а Верховним Судом було скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, яка не входить до переліку судових рішень, скасування яких не дає повторної можливості участі судді у справі.
Більш того, Верховним Судом справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, а не на новий розгляд, а тому, відсутні підстави вважати, що суддя першої інстанції безпідставно брала повторно участь у новому розгляді справи після скасування її попереднього рішення.
Також, посилання позивача у заяві про відвід на те, що суд першої інстанції безпідставно в ухвалі про відкриття визначив, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін, вірно не визнані судом першої інстанції такими, що дають підстави для відводу судді, оскільки ч. 4 ст. 36 КАС України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Інших доводів, які б прямо та/або опосередковано вказували на наявність сумніву у безсторонності та неупередженості судді першої інстанції, фактів та/або ґрунтовних посилань щодо можливого необ`єктивного ставлення судді першої інстанції або невиконання обов`язків при здійсненні правосуддя у даній адміністративній справі позивачем у заяві про відвід судді першої інстанції не зазначено.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав вважати, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про відвід та ухвалено оскаржувану ухвалу неповноважним складом суду відсутні.
Окрім викладеного, колегія суддів не встановила обставин, що свідчать про те, що суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, оскільки дана справа не віднесена до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження згідно ч. 4 ст. 12 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не входять до предмету апеляційного розгляду, а саме судом апеляційної інстанції розглядається справа лише в межах оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
Враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та його повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 31.07.2023 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: І.О. Турецька
Суддя: О.А. Шевчук